Впровадження кращих практик штучного інтелекту забезпечить вищий рівень прозорості та відкритості Парламенту

Обмін кращими практиками використання штучного інтелекту (ШІ) з метою їхнього впровадження у Верховній Раді України - такою була тема онлайн-семінару, в якому взяли участь народні депутати України, працівники Апарату Верховної Ради України та представники Парламентів країн Європейського Союзу і Норвегії. Своїм баченням та досвідом у питанні впровадження штучного інтелекту у парламентську діяльність поділились експерти у сфері ШІ з Європарламенту, Парламентів Греції, Норвегії та Німеччини.

«Передбачаю, що в багатьох із вас може виникнути питання: у вас в Україні два роки і дев’ять місяців триває повномасштабна війна, постійні ракетні обстріли, кібератаки, потужна дезінформація з боку країни-агресора, загроза знеструмлення об’єктів цивільної інфраструктури і як наслідок – загроза руйнування ІТ інфраструктури Парламенту, то ж – чи на часі розмова про впровадження ШІ?

Наша відповідь – так, на часі. Незважаючи на всі зазначені мною загрози, ми забезпечили і забезпечуємо безперебійну роботу Парламенту, високий рівень кібербезпеки та захисту парламентських даних.

Наш Парламент постійно впроваджує інновації у своїй роботі, зокрема, нами забезпечено захищену віддалену роботу з електронними документами і проектами законів, віддалену участь у засіданнях у режимі відеоконференцзв’язку. Все це стало для народних депутатів і для нас не лише реальністю, а й буденністю», - зазначив керівник Департаменту IT Верховної Ради України Олексій Сидоренко.

За його словами, український Парламент увійшов у топ-15 законодавчих органів влади у світі за рівнем цифрового урядування та стратегування (World e-Parliament Report 2024). Офіційний веб сайт Верховної Ради України визнано одним із найбільш відвідуваних серед сайтів усіх національних парламентів у 2023 році. Вже розроблено проєкт стратегії формування інноваційного цифрового парламенту, затвердження якої навіть включено в дорожню карту з підготовки переговорних позицій України під час переговорів з ЄС щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС.

Цей проект Стратегії окремим блоком передбачає реалізацію стратегічних і операційних цілей, пріоритетних заходів і завдань із впровадження штучного інтелекту в Парламенті.

Людовік Делепін, керівник Центру інновацій при Міжпарламентському Союзі та Керівник архівного відділу Генерального директорату президентства Європейського парламенту, підкреслив, що вражений тим, як українському Парламенту вдалось організувати роботу під час повномасштабної війни та забезпечити сталість процесу. «Потрібно дбати про безпеку та кібербезпеку - це найважливіше. Але вже можна думати, як використовувати штучний інтелект в рамках повоєнного відновлення України», - зазначив Людовік Делепін.

Фотіс Фітціліс, керівник Департаменту наукової документації та нагляду Наукової служби Парламенту Греції, зупинився на темі впровадження систем ШІ в Парламентах, відзначивши при цьому, що ретельний вибір інструментів ШІ здатний забезпечити так звані «швидкі перемоги», зокрема, у розпізнаванні мовлення та його перетворення в текст, машинного перекладу, а головне – для підтримки усього життєвого циклу законотворення.

Мартін Кампрацз, радник та співкерівник відділу проєктів Дослідницької служби Бундестагу ФРН, наголосив на важливості широкого інформування та залучення до процесу впровадження ШІ не технічних працівників парламентів.

Як відзначив Фроде Реін, Голова відділу стратегії та інновацій у Парламенті Норвегії, важлива цифровізація архівів з використанням ШІ, що спростить доступ дослідників до історичних документів, а парламентарів - до важливих в роботі матеріалів.

Олексій Сидоренко, у свою чергу, підкреслив, що на порядку денному України стоїть забезпечення повної адаптації нашого законодавства до законодавства ЄС. І практики штучного інтелекту можуть, зокрема, допомогти з швидким перекладом законодавчих актів.

Резюмуючи, керівник Департаменту IT Верховної Ради України зазначив, що впровадження штучного інтелекту у парламентських системах може допомогти автоматизувати рутинні процеси, покращити аналітику, оптимізувати пошук та забезпечити більш швидкий і точний аналіз законодавчих документів. Від простих рішень на базі класифікації та резюмування документів до складних задач розпізнавання голосу і відео, ці інструменти значно підвищують ефективність інформаційних систем.