Антибіотикорезистентність як наслідок неконтрольованого лікування риб антибіотиками

Кожна водойма має певну мікрофлору. Серед представників цієї мікрофлори є як патогенні, так і умовно-патогенні мікроорганізми, які за певних умов можуть спричинити спалах бактеріальних захворювань водних мешканців. Особливо негативно така ситуація впливає на рибопродуктивність водойм в умовах аквакультури.

При інфекційних хворобах, спричинених бактеріями, у рибництві дедалі частіше безконтрольно застосовуються антибіотики.

При цьому нерідко їх використовують без встановлення діагнозу, при захворюваннях вірусної або паразитарної етіології.

Часто антибіотики застосовуються без визначення чутливості до них мікрофлори або роками застосовується один і той же антибіотик. Все це сприяє антибіотикорезистентності – несприйнятливості мікроорганізмів до дії антибіотиків, тобто явища, коли антибіотики не діють на мікроорганізм і, відповідно, антибіотикотерапія є неефективною.

Причини антибіотикорезистентності:

- надмірне/постійне використання антибіотиків (у тому числі кормових);

- недотримання дози, курсу лікування;

- відсутність нових антибіотиків;

- застосування антибіотиків, до яких не чутлива мікрофлора;

- необґрунтоване застосування сильних антибіотиків.

Отже, щоб зменшити ймовірність розвитку антибіотикорезистентності необхідно при лікуванні риб застосовувати антибіотики лише після встановлення діагнозу, а також до яких виявлена чутливість мікрофлори. При цьому не можна скорочувати курс застосування антибіотиків, навіть за умови видимого покращення ситуації у водоймі.