Безбарʼєрність у роботі органів ДРАЦС: рівний доступ до державних сервісів

Забезпечення безбарʼєрності є одним із ключових напрямів державної політики України та складовою захисту прав людини. У сфері державної реєстрації актів цивільного стану це означає створення умов, за яких кожна людина може безперешкодно отримати правничі послуги — незалежно від фізичних можливостей, віку, стану здоров’я чи комунікаційних потреб.

Створення безбар’єрного середовища у сфері ДРАЦС включає:

- фізичну доступність приміщень (адаптовані входи, навігація, комфортні зони очікування);

- зрозумілу комунікацію (можливість отримати інформацію простою доступною мовою без перевантаження термінологією);

- цифрову відкритість (зручні онлайн-сервіси, можливість дистанційної подачі заяв, доступність сайтів для людей з порушеннями зору);

- компетентність працівників органів юстиції у питаннях інклюзії тощо.

Фізична доступність приміщень

Одним із ключових елементів безбарʼєрності є фізичний доступ до приміщень органів ДРАЦС. Поступово відділи обладнуються пандусами, кнопками виклику працівника, зручними входами та достатнім простором для пересування маломобільних осіб. Це дозволяє людям з інвалідністю, батькам з дитячими візками, літнім людям без перешкод потрапити до відділу та отримати необхідну послугу.

Про те, як це питання розв’язуються відділеннями ДРАЦС у різних куточках України, ми писали тут: https://is.gd/8cJj4R

Особливості надання послуг людям з інвалідністю

Якщо заявник через фізичні порушення не може власноруч підписати заяву про державну реєстрацію акту цивільного стану (повторну видачу свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, складання актового запису цивільного стану), така заява може подаватися, а актовий запис складатися, без власного підпису заявника, у присутності залученого ним свідка (за певними винятками, визначеними законодавством).

Людям з порушенням зору текст документа зачитує працівник ДРАЦС. Особи з порушеннями слуху чи мовлення можуть залучити перекладача жестової мови, зокрема онлайн. Усі дії фіксуються у заяві або актовому записі з відповідними відмітками та реквізитами свідка чи перекладача.

Такі підходи дозволяють забезпечити рівний доступ до правничих послуг та уникнути дискримінаційних барʼєрів під час їхнього отримання.

Цифрова безбарʼєрність і дистанційні сервіси

Важливим кроком у напрямку безбарʼєрності є розвиток цифрових сервісів. Частину послуг органів ДРАЦС можна отримати дистанційно — через портал Дія та з використанням електронних інструментів. Це суттєво зменшує необхідність особистого відвідування відділів, що особливо актуально для людей з обмеженою мобільністю або тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах.

Міністерство юстиції продовжує працювати над розвитком цифрових сервісів та збільшенням кількості онлайн послуг, які громадяни можуть отримати без фізичної присутності у відділеннях ДРАЦС.

Підготовка персоналу

Працівники органів ДРАЦС проходять навчання та підвищення кваліфікації з питань коректної комунікації, етичного ставлення та врахування потреб різних груп населення. Такий підхід сприяє формуванню сервісної культури та довіри громадян до державних інституцій.

Безбарʼєрність як елемент захисту прав людини

Забезпечення доступності послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану напряму повʼязане з реалізацією основоположних прав людини. Можливість своєчасно зареєструвати народження дитини, шлюб чи інший акт цивільного стану є необхідною умовою повноцінної участі людини у правових та соціальних відносинах.

Нагадаємо, Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні була розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента України від 3 грудня 2020 року «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні».

Підпишись на наш Телеграм