Биківня. Бабин Яр. Буча. УІНП долучився до великого проєкту про злочини комунізму, нацизму та рашизму в Україні

5 серпня відбулась онлайн-презентація проєкту про злочини комунізму, нацизму і рашизму в Україні - «Биківня, Бабин Яр, Буча — між масакрою та пам'яттю про неї».

За останні 100 років Україна зіткнулася з двома тоталітарними режимами і одним авторитарним — комунізмом, нацизмом і сучасним рашизмом, жертвами яких стали мільйони невинних громадян. І якщо на світовому рівні нацистська ідеологія та злочини нацистів отримали моральне публічне й юридичне засудження, то злочини комуністичного режиму, який після закінчення Другої світової війни привласнив собі статус переможця нацизму, досі маловідомі в Європі, непроговорені і не засуджені. І саме це дало можливість зміцнитися путінському режимові й розпочати одну з найкривавіших воєн у Європі, що супроводжується геноцидом українців.

Подивитися на три режими – комунізм, нацизм і рашизм – в історичній ретроспективі, співставити їхню ідеологію, спрямування, методи вбивства  людей, а заодно – і спробувати розробити механізми протидії та запобігання таким злочинам у майбутньому, пропонує проєкт «Биківня, Бабин Яр, Буча – поміж масакрою і пам’яттю про неї». Проєкт було презентовано у День пам’яті жертв сталінського Великого терору 1937–1938 років. 

«Ідея проєкту виникла у вересні 2022 року, коли ми дізналися про Ізюмську трагедію і я, як киянка, відчула, що історія Києва зберігає зв’язок між трьома злочинними режимами, які, можливо, не до кінця оцінені і недостатньо відомі в усьому світі. І мені захотілося заговорити на весь світ про злочини комунізму, нацизму і рашизму одночасно. Для європейських істориків на той час це була табуйована тема, тому ідея цього проєкту – розповісти про злочини комунізму, нацизму і рашизму через дуже конкретні місця масових злочинів проти людства», – розповіла на презентації авторка ідеї і координаторка проєкту, голова ГО Світарта Світлана Ляховець.

Основою проєкту є сайт, на якому у форматі розповідей про три локальні  місця пам'яті у Києві та на його околицях – про поховання у Биківні, Бабиному Яру і Бучі – розкрито злочини трьох окупаційних режимів на території України: комунізму, нацизму, рашизму. Це не тільки порівняння трьох режимів, а й спроба пояснити їхню еволюцію, зокрема те, як у суспільствах формується тоталітарний консенсус, що стає запорукою для здійснення масових злочинів та їх виправданням. Паралелі, що виникають у процесі аналізу цих трьох режимів, дають ключ до розуміння подій сьогодення.

«Рашизм не впав на наші голови випадково в 2014 році у вигляді «зелених чоловічків» чи у 2022 році - у вигляді російських ракет. Це надзвичайно складне явище, яке наче вірус еволюціонувало упродовж століть, не будучи засудженим на жодному етапі свого розвитку. І тому надзвичайно важливо досліджувати окремі явища, які пов’язані з ним, вбудовані в ДНК рашизму. І нацизм, і комунізм не є тотожними рашизму, тут справа складніша. І цей проект надзвичайно важливий для розуміння, як воно відбувалося на практиці. Як відбувалася дегуманізація жертви, але, разом з тим, як пізніше втратили людську подобу і кати. Як було нормалізоване зло і поставлене на потік вбивство людей. Тому ці кейси, ці історії надзвичайно важливі для розуміння анатомії цього зла», - підкреслив голова Українського інституту національної пам’яті, який виступив партнером проєкту, Антон Дробович.

Участь у реалізації проєкту беруть провідні українські історики, які не один рік присвятили дослідженню природи авторитарних і тоталітарних режимів. Уся інформація базується на архівних матеріалах і є науково вивіреною.

«Розповідь про Биківнянські могили у цьому проєкті – це спосіб нагадати не лише про жертви злочинів комуністичного тоталітарного режиму, але і про їх виконавців. І не лише тих, що ухвалював рішення за письмовим столом, але і про тих, хто безпосередньо здійснював їх. Тобто, йдеться про засудження всієї системи, яка мала значну підтримку знизу. Тому, коли Хрущов на ХХ з’їзді Компартії засудив культ особи Сталіна, перекладаючи вину виключно на диктатора, він намагався вивести себе, власне оточення і Комуністичну партію з-під удару. Так само чинять тепер і російські опозиціонери, перекладаючи вину за війну проти України виключно на Путіна, а російський народ, мовляв, тут ні до чого. Це позиція вбивць, які прагнуть уникнути колективної відповідальності за злочин», - зазначив на презентації історик Роман Подкур.

Керівник Українського центру вивчення Голокосту, історик Анатолій Подольський наголосив на важливості проєкту з освітньої точки зору.

«Моя країна в минулому столітті потерпала від тоталітаризмів, як від комуністичного, так і від нацистського: і Голодомор, і депортація кримських татар, і геноцид ромів, і Биківня, і Голокост євреїв. І зараз ми потерпаємо від такого самого жахливого ворога. Недаремно від самого початку того злочинця і вбивцю на ім'я путін з маленької літери — його зображують у вигляді Гітлера. Як ми неодноразово з колегами казали, тут велика спорідненість із комуністичними злочинами, але є також очевидна типологія спорідненості, якщо ми порівнюємо із жахливими злочинами націонал-соціалізму, злочини ерефії сьогодні. Маємо право як історики і як громадяни порівнювати ці речі, знаходити спільне і відмінне».

За словами історикині  Лариси Якубової, авторки книжки «Рашизм. Звір з безодні», де проаналізовано генезу цього режиму, його спорідненість і відмінність від тоталітаризмів XX ст.: «Ще 2 роки тому сам термін рашизм був фактично заборонений до вживання навіть у наукових колах Європи. А сьогодні всі провідні чинні політики Східної Європи класифікують його в тих термінах, в яких ми пропонували ще 2 роки тому. І те, що своєю власною життєвою позицією і політичною позицією вони доносять поняття рашизму до своїх виборців — це колосальний крок у розумінні світових загроз. Адже Україна кожним своїм днем, своїм жертвопринесенням відвойовує кожен новий день для Європи і світу. Рашизм — це той геополітичний тренд, страшнішого за який нічого немає. Багато хто стверджував, що рашизм успадкував, перетравив і впроваджує практики попередніх тоталітарних режимів. Це абсолютна правда».

Проєкт «Биківня, Бабин Яр, Буча – поміж масакрою і пам’яттю про неї» покликаний не лише стимулювати діалог між європейськими істориками про природу авторитарних і тоталітарних режимів. Проєкт має донести і до широкої аудиторії інформацію про масові вбивства комуністичного режиму, про злочинну ідеологію нацизму, а також про сучасний людиноненависницький режим – рашизм.   

Для поширення інформації у світі матеріали сайту будуть перекладені англійською та німецькою мовами. Також у листопаді у Берліні відбудеться  міжнародна наукова конференція про комунізм, нацизм і рашизм.

«Цей проєкт має поширювати в Європі знання про місця масового знищення людей, які стали символами геноциду за останні 100 років: радянського геноциду, нацистського геноциду і, зрештою, геноциду нинішнього століття.  Також він знайомить українців і світову спільноту із самою концепцією рашизму – це одна із найбільш небезпечних варіацій авторитарної системи, яка стрімко рухається в бік перетворення на тоталітарну систему», — сказав на презентації директор Центру історичних досліджень Польської академії наук у Берліні Ігор Конколевський.

Проєкт привертає увагу суспільства до травматичної спадщини тоталітарного минулого (комунізму і нацизму) та допомагає знайти інструменти для осмислення сучасних подій (рашизму). Цей проєкт — запрошення до відкритого діалогу не лише про наше минуле, а й про теперішнє і майбутнє, яке ми прагнемо уявити і створити.

Проект реалізується ГО Svitarta за підтримки EVZ Foundation.

Партнери проекту:

Офіційний сайт проєкту за посиланням. 

Відео-презентація проєкту на YouTube-каналі УІНП.