Чому принцип пріоритету кримінального провадження є передумовою ефективного управління активами?

Реалізація положень Закону про АРМА на практиці виявляє низку проблем, вирішення яких потребує якісних змін відразу декількох законодавчих актів.

Як відомо, підставою для здійснення Нацагентством заходів з управління активами є судові ухвали, винесені у рамках кримінальних провадженнях. Однак досить часто власники арештованих активів або пов’язані з ними особи подають позови в цивільному, господарському чи адміністративному процесах, а в якості забезпечувальних заходів таких позовів відповідні суди забороняють АРМА вчиняти певні дії з активами, тобто блокують управління. У підсумку виникає суперечність, коли одні судові ухвали зобов’язують Нацагентство здійснювати управління, тоді як іншими ухвалами ті ж дії забороняються.

Одним із прикладів є судові справи, які розглядалися за правилами адміністративного і господарського судочинства, предметом спору по яких було визнання протиправним та скасування наказу АРМА про призначення розпорядника рахунку в цінних паперах та визнання недійсним договору управління активом відповідно.

Судом було забезпечено позов шляхом зупинення дії наказу про призначення розпорядника рахунку в цінних паперах та заборони внесення змін до системи депозитарного обліку щодо надання повноважень керуючого рахунком у цінних паперах уповноваженим особам АРМА на підставі оскаржуваного наказу.

Слід зазначити, що з метою уникнення подібних ситуацій, фахівцями АРМА було розроблено проект закону № 6144, який передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації принципу пріоритету кримінального арешту та  удосконалення діяльності Нацагентства. Головна ідея документу – заходи забезпечення у некримінальних судових процесах не мають перешкоджати діям АРМА, спрямованим на збереження вартості арештованих активів.

Сьогодні законопроект № 6144 є досить актуальним, адже без його ухвалення існує можливість невиконання судових рішень у кримінальних провадженнях, зокрема і щодо активів, пов’язаних з рф.

Натомість існуюча нині можливість використовувати забезпечення позову у цивільному, господарському чи адміністративному процесах може нівелювати результати здійсненої роботи, спрямованої на арешт та стягнення в дохід держави активів, у тому числі пов’язаних з рф.