Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 1-7 грудня 2022 року

Країна-терорист продовжує варварські зусилля з виведення з ладу електропостачання та інфраструктури в Україні та застосовує тактику випаленої землі, завдаючи колосальних збитків довкіллю.

Україна працює над консолідацією світової спільноти у питаннях оцінки шкоди довкіллю внаслідок військових дій. На цьому наголосила радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Тетяна Тимочко у своєму виступі на міжнародному колоквіумі, що відбувся 1 грудня в провідному французькому університеті Ла-Рошель.

За понад 9 місяців з початку повномасштабного вторгнення Україна зафіксувала понад 2200 випадків завдання шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій. Попередня оцінка завданих довкіллю збитків вже перевищила 1419 млрд грн. Внаслідок дій країни-агресора зазнали шкоди понад 3 млн гектарів українських лісів та понад 0,9 млн гектарів природоохоронних територій, а 600 видів тварин та 750 видів рослин та грибів перебувають під загрозою через військові дії.

Міжнародна конференція в університеті Ла-Рошель за участі європейських та українських політиків, урядовців та науковців мала на меті окреслити наслідки російської агресії для навколишнього середовища, проаналізувати застосування права збройних конфліктів для захисту довкілля, а також окреслити перспективи притягнення країни-агресора до міжнародної відповідальності.

Українські захисники довкілля отримують потужну міжнародну підтримку. Зокрема, 5 грудня Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець вручив представникам українських природозахисних установ ключі від 9 автівок, переданих Міністерством навколишнього середовища Литви.

Руслан Стрілець повідомив, що за останні декілька місяців тільки від Литовської Республіки довкіллєві установи отримали 24 автомобілі, обладнання для відеонагляду, комп'ютери та іншу техніку. Очікується ще 9 авто, 2 човни та 300 комплектів протипожежного спецодягу. Усе це обладнання стане потужною підтримкою для українських установ ПЗФ.

«За ці понад 9 місяців війни організації Міндовкілля отримали величезну допомогу від наших сусідів та добрих друзів. Це не лише Литва, а й Польща, Чехія, Естонія, Норвегія, Німеччина, Словаччина, Японія, Сполучені Штати Америки, Європейська Комісія, МАГАТЕ й низка міжнародних проєктів у сфері захисту довкілля. Хтось допомагає обладнанням, хтось технікою, а хтось досвідом. Україна високо цінує таку практичну підтримку. Разом до Перемоги!», - наголосив Руслан Стрілець.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що його експерти здійснили візит на Південноукраїнську атомну електростанцію як частину зусиль агентства допомогти уникнути ядерної аварії внаслідок воєнних дій. Цей візит був проведений на прохання України і є складовою місії МАГАТЕ з забезпечення ядерної безпеки на українських АЕС. Перед тим місія агентства також відвідала майданчик Чорнобильської АЕС.

Місія МАГАТЕ на Південноукраїнській АЕС детальніше ознайомилася з обставинами втрати станцією зовнішнього живлення та аварійної зупинки двох реакторів після російських атак 23 листопада. Після атаки були задіяні дизельні генератори, завдяки яким вдалося підтримати роботу систем ядерної безпеки, але на АЕС спостерігалися проблеми з комунікаціями всередині і поза межами її майданичка.

Останні 3 місяці команда з 4 експертів МАГАТЕ також перебуває на найбільшій в Україні Запорізькій АЕС.

Останні обстріли безпосередньо майданчика ЗАЕС російськими військами були зафіксовані 20 листопада. Опісля експерти МАГАТЕ фіксували обстріли неподалік станції. На АЕС продовжуються роботи з ліквідації наслідків обстрілів, зокрема, завершується ремонт лінії електропостачання від одного з 20 дизель-генераторів майданчика.

4 реактори ЗАЕС перебувають у стані холодного зупину, а 2 реактори – в режимі гарячого зупину, щоб забезпечувати опалення в місті Енергодар.

МАГАТЕ продовжує проводити переговори на високому рівні з українською та російськими сторонами щодо якнайшвидшого впровадження зони ядерної безпеки навколо ЗАЕС.

Загарбники продовжують ядерний шантаж та своїми діями наражають на небезпеку весь світ. Україна вчергове звертається до міжнародного співтовариства із закликом невідкладно вжити заходів для якнайшвидшої демілітаризації ЗАЕС, виведення з території станції та міста Енергодару всіх російських військових і повернення Запорізької АЕС під повний контроль України заради безпеки всього світу.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, за останні місяці від масованих атак росіян зазнали пошкоджень 35% ключових об'єктів магістральних мереж електропостачання України. 70% з них були обстріляні по два й більше разів.

1 грудня російські окупаційні війська атакували 13 населених пунктів Донецької області. Було зруйновано та пошкоджено 25 цивільних об’єктів, серед них металургійний завод, і теплоелектростанція.

2 грудня російські військові атакували ракетами Запоріжжя. Метою було руйнування промислової та енергетичної інфраструктури обласного центру. Внаслідок атаки  зайнялася пожежа.

3 грудня країна-терорист:

4 грудня росіяни вдарили ракетами по Краматорську та Костянтинівці у Донецькій області. Внаслідок обстрілу пошкоджено об’єкт інфраструктури та багатоквартирний будинок.

Під час масованої російської ракетної атаки 5 грудня вибухи сталися у Черкаській, Запорізькій, Київській, Вінницькій, Одеській областях, Харкові та Херсоні. У кількох обласних центрах — Одесі, Житомирі та Миколаєві — частково зникло світло. В Одесі також було знеструмлено всі насосні станції та резервні лінії водопостачання, а в області — пошкоджено 2 інфраструктурні об'єкти.

Також вночі 5 грудня росіяни ударили ракетами по промисловій інфраструктурі міст Запоріжжя та Кривий Ріг.

6 грудня:

7 грудня російська армія обстріляла міста Авдіївка, Краматорськ, Бахмут у Донецькій області. Зруйновано та пошкоджено 30 цивільних об‘єктів, серед яких ТЕС. Під час обстрілу міста Курахове під вогнем опинилися ринок, автостанція, заправки, житлові будинки. Загинули щонайменше 6 мирних мешканців міста.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

За даними ДЕІ, 23 листопада внаслідок влучання російських ракет у об’єкт енергетичної інфраструктури у Київській області, відбулося засмічення земельних ресурсів, площею понад 1000 кв.м. Розмір збитків становить майже 50 мільйонів гривень. Додатково будуть розраховані збитки за забруднення атмосферного повітря внаслідок горіння на об’єкті критичної інфраструктури.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого до 7 грудня 2022 року на території України знешкоджено 299 067 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2155 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 76 201 га. Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі держави.

Як повідомив міський голова Ігор Терехов, у Харкові не підлягають відновленню приблизно 500 багатоквартирних будинків – з них близько 300 – на Північній Салтівці. Також  зруйновано або частково пошкоджено 109 шкіл і 110 дитсадків. Частину з них також уже не вдасться відновити. Росіяни також пошкодили будівлі 53 медичних установ, котельні, водогони, міський транспорт.

Супутникові знімки від компанії Maxar Technologies свідчать, що окупанти у Маріуполі масово зносять багатоповерхівки. За інформацією маріупольської мерії, під час облоги від обстрілів росіян постраждали 90% усього житлового фонду - 2 257 багатоквартирних будинків. Знищено понад 50% багатоповерхівок, а це 1356 будинків.

Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

Фото: Костянтин та Влада Ліберови

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

За даними Державного агентства лісового господарства України, попри війну за 2022 рік у рамках програми Президента «Зелена країна» лісівники України висадили близько 182 мільйонів нових деревних рослин.

Держекоінспекція зафіксувала, що станом на 30 листопада 2022 року внаслідок збройної агресії забруднено 291 826 950 м2 та засмічено  8 099 793 440 м2 українських земель, сума шкоди довкіллю становить 448,9 млрд гривень.

Через війну сотні гектарів земельного фонду України засміченні відходами,  забрудненні шкідливими речовинами, які вивільнюються у результаті детонування та зазнають пошкодження  структури ґрунтового покриву. Зазначені чинники призводять до пошкодження сільськогосподарських угідь, неможливості проведення посівних робіт та, як наслідок, до відсутності врожаю на землях, які були порушенні в результаті військової агресії. Знищення українських земель - це злочин проти довкілля України та  проблема світового масштабу, яка несе ризики настання продовольчої кризи та неможливості гарантування продовольчої безпеки для людства у майбутньому.  Країна-агресор має нести повну відповідальність за злочини проти людства та довкілля.

Шкода водним ресурсам

Російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах. Через російську агресію значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Миколаївській та Херсонській областях.

1 грудня Центр журналістських розслідувань з посиланням на працівників повідомив, що внаслідок масованих обстрілів російськими окупантами і підриву Каховського магістрального каналу затоплена головна насосна станція гідротехнічної споруди, що знаходиться у селищі Любимівка на окупованій лівобережній частині Херсонщини. На самій ГНС великі пошкодження і відсутнє електропостачання, внаслідок чого припинене закачування води в русло магістрального каналу. Це загрожує повним припиненням постачання питної води до посушливих районів Херсонської і Запорізької областей, включаючи Бердянськ, а також зупиненням подачі води для зрошення.

7 грудня російські окупанти обстріляли будівлю Херсонського водоканалу. У адмінбудівлю комунального підприємства та житлові будинки, що розташовані поряд, влучили кілька ворожих снарядів, загинув працівник водоканалу. Внаслідок обстрілу виникла масштабна пожежа.

Чорне та Азовське моря

На Мальті завершилася восьма нарада країн-учасниць Угоди ACCOBAMS про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану. 

За результатами розгляду українського питання  про наслідки військової агресії росії для червонокнижних китоподібних у Чорному й Азовському морях країни-учасниці Угоди вирішили створити окрему декларацію, яка визнає негативний вплив російської агресії на охоронювані види китоподібних та шкоду, заподіяну веденням бойових дій у межах міжнародно визнаних кордонів та акваторії України. 

«Необґрунтований акт агресії та варварське знищення дикої природи йдуть з росією «в ногу» не лише на суходолі, але і на морі. Відновлення довоєнної популяції китоподібних в акваторії українських морів триватиме не один десяток років. Ми маємо привернути міжнародну увагу до цієї проблеми задля досягнення цілей Угоди. А це насамперед забезпечення умов проживання китоподібних та мінімізація впливу діяльності людини на їх середовище існування. Ми маємо використовувати всі наявні майданчики для якнайшвидшого післявоєнного відновлення довкілля, та, в контексті ACCOBAMS - популяції китоподібних, що визнані на міжнародному рівні як «рідкісні» чи «на межі зникнення», - йшлося у зверненні української делегації до країн-учасниць.

Тисячі мертвих дельфінів викинуло на берег Чорного моря. І це лише мала частина руйнівних наслідків. Війна має величезний вплив на дику природу нашої країни. Працівники одного з національних парків збирають докази цих злочинів і мають намір притягнути Росію до відповідальності за екоцид в Україні. Докладніше про це – у новому випуску United24 Media.

Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та морським тваринам в Україні та інших країнах чорноморського регіону.

4 грудня до узбережжя Одещини штормом вчергове винесло якірну міну, яку знешкодили фахівці українських Сил оборони.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо екологічних злочинів, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: