Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 12-18 січня 2023 року
Розмір шкоди українському довкіллю від збройної агресії рф вже становить понад 46 мільярдів доларів. Україна вимагатиме компенсації цих збитків росією.
Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець зазначив у коментарі для журналу The Economist.
У статті зазначається, що спустошені пожежами та вирубані окупантами ліси, забруднені важкими металами та токсичними хімікатами ґрунтові води та ґрунт, постраждалі дикі тварини - одні з менш обговорюваних жертв війни. Але навіть наявні фрагментарні дані розкривають картину екологічної катастрофи. Однак, попри війну, Україна вже впроваджує проєкти з відновлення довкілля.
“За 2022 було висаджено 180 млн нових дерев у рамках програми Президента України “Зелена країна”, а у вересні 2022 року було відкрито новий лісонасіннєвий центр всього за декілька кілометрів від кордону з Білоруссю. Відкривши лісонасіннєвий центр на кордоні з Білоруссю, ми показали їм, що не боїмося, і що перемога буде за нами», - наголосив Міністр.
Як повідомив Руслан Стрілець в ефірі телевізійного марафону #ЄдиніНовини, на вищому політичному рівні дійсно є чітке розуміння, що відновлення України має бути зеленим та з використанням найкращих доступних технологій. Європейський зелений курс, до якого наша країна долучилася ще у 2020 році, може стати основою післявоєнного зеленого розвитку країни.
“Для України це не лише можливість зробити свій вклад до глобальної боротьби зі зміною клімату. Сьогодні, це можливість вирішити ті проблеми, які постали перед нами після 24 лютого 2022 року. Адже ніхто не буде сперечатися, що нам важливо розвивати зелену енергетику, бо від цього залежить наша енергетична безпека та енергетична безпека Європи. Нам важливо, щоб кожен зруйнований будинок був відновлений вже за новими стандартами, а кожен дитячий садочок, школа, інший соціальний об'єкт - побудований за сучасними енергоощадними технологіями. Ми вже сьогодні робимо кроки задля того, щоб залучати інвестиції в такі проєкти”, - зазначив Руслан Стрілець.
Загрози ядерній та радіаційній безпеці
Згідно з повідомленням Міжнародного агентства з атомної енергії від 17 січня, протягом тижня відбудеться розміщення команд експертів з ядерної безпеки МАГАТЕ на діючих атомних станціях України та на території Чорнобильської АЕС. Довгострокова присутність цих експертів на ядерних об’єктах України є розширенням зусиль МАГАТЕ, спрямованих на зниження ризиків серйозних ядерних інцидентів під час війни.
17 січня генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі оголосив про початок роботи місії МАГАТЕ ISAMIR на Рівненській АЕС, а 16 січня команда експертів агенції почала роботу на Південноукраїнській АЕС (місія ISAMISU).
18 січня делегація МАГАТЕ на чолі з директором Рафаелем Гроссі відвідала Чорнобильську АЕС і запустила роботу постійної спостережної місії ISAMICH.
Також було представлено План відновлення діяльності та розвитку Зони відчуження, який складається із 10 напрямків з 40 проєктами.
“Питання ядерної безпеки для України є надзвичайно актуальним в умовах військової агресії рф. Чорнобильська зона зазнала дві великі трагедії - у 1986 році внаслідок вибуху на АЕС та минулого року, коли її захопили російські терористи. Дії агресора могли призвести до неконтрольованих наслідків. Після деокупації ЧАЕС ми побачили шкоду внаслідок перебування там окупантів - було знищено та розкрадено техніку, протипожежне обладнання. Все це потребує відновлення. Я дуже вдячний місії МАГАТЕ, яка приїхала, аби допомогти нам забезпечити ядерну безпеку України. Спільно ми шукатимемо шляхи для цього, адже ядерна безпека України - це ядерна безпека Європи”, - зазначив Олександр Краснолуцький, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
Раніше МАГАТЕ вже розмістило постійну місію з 4 експертів на найбільшій в Україні Запорізькій АЕС, яка окупована російськими військами. За словами Гроссі, загальний стан радіаційної безпеки на ЗАЕС лишається загрозливим.
Під час останнього інциденту, що підкреслює постійні ризики радіаційній безпеці в Україні, 14 січня Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницька АЕС були змушені зменшити свою потужність у якості застережних заходів під час нової хвилі російських ракетних атак української енергетичної інфраструктури.
Також 14 січня російська ракетна атака спричинила пожежу на складі Інституту ядерних досліджень у Києві. На території інституту знаходиться дослідницький ядерний реактор без ядерного палива. Ядро реактора зберігається у сховищі відпрацьованого ядерного палива на території. Під час атаки персонал не постраждав. Було проведено радіаційний моніторинг, який не показав змін у радіаційному фоні.
Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
12 січня внаслідок ракетної атаки по одному з районів Запоріжжя пошкоджені приватні житлові будинки та об'єкти інфраструктури. На місці прильоту виникла пожежа.
13 січня російські війська обстріляли базу комунальних автобусів у Херсоні. Були пошкоджені 16 автобусів, легкові автівки та склади.
Внаслідок російської ракетної атаки на Україну 14 січня постраждали енергетичні об’єкти у Харківській, Львівській, Івано-Франківській, Запорізькій, Вінницькій та Київській областях.
Під час масованої ракетної атаки росіяни влучили і зруйнували 9-поверховий житловий будинок в Дніпрі. Загинули 45 осіб, серед яких шестеро дітей. 79 осіб, зокрема 16 дітей, отримали травми різного ступеня важкості.
У повідомленні Офісу генпрокурора йдеться, що росіяни застосували ракету Х-22. Цей тип ракет призводить до найбільших людських жертв, адже ракета є надзвичайно неточною, має величезне відхилення. Застосування такої зброї по цілям у густонаселених районах – це воєнний злочин. Жодних військових цілей довкола місця влучання російської ракети немає.
16 січня російські загарбники завдали удари по цивільній інфраструктурі Харківської, Запорізької та Херсонської областей.
17 січня російські військові завдали два ракетні удари по промисловій зоні міста Краматорськ Донецької області.
18 січня армія РФ з важкої артилерії обстріляла Нікопольський район Дніпропетровщини, пошкодивши декілька будівель та лінію електропередач.
Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року до 17 січня 2023 року на території України знешкоджено 315 687 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2157 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 779 кв. км. Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі держави.
Спеціалісти Державної екологічної інспекції розрахували масштабні екологічні зміни, які вкрай негативно впливають на навколишнє природне середовище не лише України, але цілої Європи загалом.
У результаті попередніх розрахунків за 10 місяців повномасштабної війни:
Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
Згідно з попередніми обрахунками науковців на основі супутникових знімків європейської місії Sentinel-2 у 2022 році на окупованому російськими військовими Кінбурнському півострові сталося щонайменше 50 пожеж, які вразили 10 тисяч гектарів. Це приблизна оцінка, крім того вона враховує повторні загоряння на одній території. Але з огляду на те, що загальна площа Кінбурнського півострова становить 21,6 тисячі гектарів, то вигоріла майже його половина – це дуже багато.
Значна частина природи Кінбурнського півострова збереглася у первозданному вигляді. В різний час тут були створені ділянки Чорноморського біосферного заповідника, регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса" та національний природний парк "Білобережжя Святослава".
Тут утворилися цілі унікальні екосистеми, такі як піщані степи. На Кінбурні є майже пів сотні рослин, грибів та лишайників, занесених до Червоної книги України. Тут також мешкають понад півтораста видів червонокнижних тварин. Серед ссавців це три види дельфінів, кілька видів кажанів та сліпак піщаний. На Кінбурні мешкає сатурнія велика – найбільший нічний метелик Європи, а також сколія-гігант – величезна, понад 4 сантиметри оса.
Кінбурнська коса, так само як багато інших ділянок українського узбережжя Чорного та Азовського морів, має велике значення з погляду охорони птахів. Причому їхня важливість не обмежується кордонами України, адже для багатьох птахів із Балтійських країн та зі Скандинавії Кінбурнська коса з її численними озерами та мілководдями є місцем гніздування або пунктом відпочинку на довгому шляху міграції. Якщо вподобані птахами упродовж багатьох тисяч років місця знищив вогонь або поблизу розриваються снаряди, очевидно, що птахи можуть загинути або ризикують не залишити потомство.
Зокрема, наприкінці березня 2022 року пожежа охопила 185 гектарів поруч із Василівськими плавнями. В цьому місці виводять своїх пташенят кілька видів птахів, зокрема й червонокнижних. Крім того, тут утворюють скупчення чаплі та рожевий пелікан. На початку гніздового сезону пожежа охопила Бієнкові плавні неподалік від села Покровка. Місце особливе тим, що тут розташована найбільша в Україні колонія чапель різних видів – раніше вона налічувала понад 600 пар. Тут також збиралася велика колонія пеліканів – часом до 2,5 тисяч особин. Більш детально про шкоду природі унікального Кінбурнського півострова внаслідок війни йдеться у статті Української Правди.
За оцінками науковців, понад 6% території українського Полісся становлять торфові болота. Північний наступ росіян на Київ у лютому 2022 року проходив через болотисті землі українського Полісся. Через ці ж дороги, які проходять давніми торфовищами, вони швидко відступали наприкінці березня, кидаючи боєприпаси та техніку.
Наступ росіян вже призвів до того, що сотні одиниць російської техніки залишилися в поліських лісах та на торфовищах. Боєприпаси будуть зберігатися на торфовищах щонайменше десятиліттями. Скільки реально боєприпасів тепер лежать і поступово занурюються у торфовий ґрунт - невідомо. Це все - робота для саперів на майбутні десятиліття. Більш детально про шкоду від війни болотним екосистемам Полісся йдеться у статті ВВС.
Чорне та Азовське моря
Російські війська атакують інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів та кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення токсинів у море.
За повідомленнями ЗМІ, 15 січня у Румунії на узбережжя коси вздовж лиману Разелм хвилями винесло об’єкт, який фахівці ідентифікують як двигун від ракети. Частину ракети виявили на узбережжі за кілька десятків кілометрів від найпівденнішої точки Одещини й містечка Вилкове. Протягом 2022 року до узбережжя Румунії та Болгарії неодноразово виносило морські міни.
Попередні звіти
За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо злочинів проти довкілля, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну:
