Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 26 січня – 1 лютого 2023 року

Нові звіти про збитки промисловим підприємствам, національним паркам та приморським районам підкреслюють масштаби завданої російськими загарбниками шкоди довкіллю України.

Забруднення довкілля через війну та його наслідки для усього світу під час онлайн-зустрічі обговорили Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та Міністр екології Естонії Мадіс Каллас.

«Міністерство екології Естонії готове передати обладнання для моніторингу стану довкілля і поділитися з українськими фахівцями досвідом у фіксуванні забруднення довкілля. До того ж естонські фахівці можуть підтримати українську довкіллєву сферу експертно - передати нашим фахівцям досвід імплементації реформ у сфері захисту довкілля. Попри війну, Україна потребує такої експертної підтримки, адже ні на мить не припиняла впроваджувати євроінтеграційні реформи», - повідомив Руслан Стрілець.

За останній рік Україні вдалося прийняти низку реформаторських рішень у довкіллєвій сфері, які наближають нас до ЄС. На цьому наголосив заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко під час 8-го засідання Кластера 3 Комітету асоціації між Україною та ЄС.

Зокрема, у 2022 році вдалося прийняти реформаторські рішення в низці секторів – це й управління відходами, лісова галузь, водна політика, зміцнення хімічної безпеки, моніторинг довкілля тощо.

“Наразі 9 євроінтеграційних законопроєктів перебувають в українському парламенті. У планах Міністерства протягом найближчих двох років розробити ще 27 проєктів законів та понад 170 нормативно-правових актів для подальшої апроксимації нашого законодавства до права ЄС”, - зазначив Євгеній Федоренко.

Загрози ядерній та радіаційній безпеці

Згідно з повідомленням МАГАТЕ, експерти агентства на Запорізькій АЕС в окупованому російськими військами місті Енергодар продовжують чути потужні вибухи поблизу майданчика найбільшої в Європі атомної електростанції.

6 реакторів ЗАЕС зупинили свою роботу, два з них продовжують функціонувати в режимі гарячої зупинки для забезпечення паром і теплом електростанції та сусіднього міста Енергодар. Lля підтримання основних функцій ядерної безпеки cтанція також продовжує споживати електроенергію з енергомережі України через останню діючу основну зовнішню лінію електропередач напругою 750 кВ з однією доступною резервною лінією 330 кВ. У разі втрати зовнішнього живлення будуть задіяні 20 резервних дизель-генераторів, щоб забезпечити станцію електроенергією, необхідною для обладнання, пов’язаного з ядерною безпекою.

МАГАТЕ розмістила постійні моніторингові групи на всіх українських діючих АЕС і на Чорнобильській АЕС. Вони надають технічну допомогу та консультації, оцінюють потреби станцій і звітують про свої висновки у штаб-квартиру у Відні.

З моменту прибуття на об’єкти експерти МАГАТЕ здійснили огляд всіх об’єктів і продовжуватимуть це робити. На початку минулого тижня російська пропаганда заявляла про те, що на українських атомних об’єктах зберігається військове обладнання. Експерти МАГАТЕ не помітили на українських АЕС нічого, що суперечило б принципам ядерної безпеки.

За даними ЗМІ, під час масованої ракетної атаки 26 січня рф знову використала ракети Х-55 з імітатором ядерної бойової частини. За даними джерел видання, таку ракету було знищено на підльоті до Києва з південно-східного напрямку. Її уламки знайшли у районі Борисполя. Серед причин використання таких ракет видання називає залякування.

Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти

За підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення, розпочатого росією 24 лютого 2022 року. Це оцінка експертів проєкту “Росія заплатить” KSE Institute (аналітичний центр при Київській школі економіки).

Переважна кількість зруйнованих та пошкоджених підприємств сконцентрована в 6 областях — Київській та Донецькій (по 17% від загальної кількості), Запорізькій (14%), Харківській (13%, Луганській (10%) та Миколаївській (8%).

До найбільших підприємств за розмірами активів, що зазнали прямих збитків від збройної агресії росії у 2022 році, увійшли Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь, Нібулон, Мотор Січ.

Найбільші пошкоджені підприємства станом на грудень 2022, за даними проєкту KSE Institute «Росія заплатить»:

26 січня, вночі та зранку російські війська знову завдали удару ракетами та дронами по енергетичній інфраструктурі України. Це вже 13-ий ракетний удар та 15-та атака дронів по енергосистемі України. Сталися влучання та пошкодження обладнання у південному, центральному, південно-західному регіонах. У Дніпровському регіоні на одному з енергооб’єктів основне високовольтне обладнання знищено. По всій Україні під час атаки були запроваджені аварійні відключення. Внаслідок ракетних атак та атак дронами виникло 2 пожежі, пошкоджено 35 будівель.

У ніч на 27 січня армія РФ обстріляла Нікопольський район Дніпропетровщини. У Мирівській громаді пошкоджено пекарню, газогони, лінії електропостачання.

29 січня російські окупанти:

30 січня загарбники:

31 січня російська армія вдарила по Марганецькій та Мирівській громадах у Дніпропетровській області, пошкодивши приватне підприємство та електромережі.

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.

Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями

За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року до 1 лютого 2023 року на території України знешкоджено 318 761 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2169 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 790,6 кв. км. Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі держави.

Уряд України спільно з UNICEF зібрали всю важливу інформацію з мінної просвіти для батьків, вчителів та дітей різних вікових груп на сайті https://bezpeka.info. На сайті є пізнавальні та цікаві мультики, відео, ігри та завдання, які варто показати малечі, щоб вони легко запам’ятовували правила мінної безпеки.

Станом на грудень 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення розпочате росією 24 лютого 2022 року, оцінюється у $137,8 млрд. За понад 10 місяців війни загалом пошкоджено або зруйновано 149.3 тис житлових будинків, серед яких: 131.4 тис приватних будинків, 17.5 тис — багатоквартирних та 280 гуртожитків.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україні було пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 64 великі і середні підприємства, 84.3 тис одиниць сільгосптехніки, 31 інтернат, 44 соціальні центри, майже 3 тис магазинів, 593 аптеки, майже 195 тис приватних легкових авто, 14.4 тис комунального транспорту, 330 лікарень, 595 адмінбудівель державного та місцевого управління.

Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.

Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються

У Харківській області, за різними підрахунками, живе від 5 тисяч до 18 тисяч рідкісних бабаків. Як повідомляють ЗМІ, через війну їхня популяція перебуває під загрозою зникнення. Окупованою була саме та частина Харківщини, де живуть бабаки. Забруднення та шум від бойових дій завдали їм шкоди. Бабаки можуть мігрувати тільки на невеликі відстані.

На території Кінбурнської коси, де сталися пожежі, знищено оселища приблизно 100 видів птахів. Більшість з них гніздові. Основними причинами науковці вважають перебіг бойових дій, який чинить шкоду флорі та фауні коси. Про це повідомляють орнітологи Національного природного парку "Білобережжя Святослава" та регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса".

За результатами дослідження поширення пожеж, науковці припускають, що були знищені гнізда та молодняк водно-болотних, степових та деревно-чагарникових видів. Також птахи постраждали від вибухів, світлових спалахів, проїзду важкої техніки внаслідок бойових дій. Через перебування на Кінбурнській косі російських військових факти загибелі птахів зафіксувати неможливо. Достовірно відомо лише про факт пошкодження гнізда орлана-білохвоста в кварталі № 5 Василівського лісництва. З високою вірогідністю постраждали унаслідок військових дій такі види, занесені до Червоної книги України: орлан-білохвіст, пухівка, нерозень, кулик-довгоніг, чоботар, кулик-сорока, морський пісочник, малий крячок та інші.

Окупованими лишаються значні території України, де перебувають цінні природоохоронні об’єкти, надбання України та світу – біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки, водно-болотні угіддя міжнародного значення, території Смарагдової мережі, території важливі для мігруючих птахів. Комплексний, довготривалий та масштабний вплив на дику природу відповідно до чинного Кримінального кодексу України підпадає під визначення екоциду (стаття 441).

Зокрема, ліси національного парку «Святі гори» значно постраждали від пожеж. Частина пожеж була у підліску, тобто горів лише підлісок, але інші ділянки згоріли повністю. Вся територія парку забруднена вибухонебезпечними боєприпасами, які потребують огляду саперами та подальшого розмінування. Ґрунтовий покрив парку постраждав від обстрілів, будівництва укріплень, забруднення паливно-мастильними матеріалами. Постраждали також унікальні з точки зору біорізноманіття крейдяні ґрунтові схили.

Під час його окупації в національному природному парку «Кам’янська січ» на Херсонщині розташовувалися позиції російських військ. Це призвело до пошкодження природних екосистем, забруднення територій, покинутих боєприпасів, будівництва фортифікацій та переміщень важкої техніки, що пошкодило ґрунтовий покрив. У парку задокументовано пошкодження вибухами вапнякового схилу – місце зростання ковили волосистої (Stipa capillata) та ковили Лессінга (S. lessingiana) – видів занесених до Червоної книги України. На території парку відбулося 34 пожежі і пошкоджено будівлі парку. Лінія фронту досі проходить територією нацпарку, зокрема по акваторії р. Дніпро.

Ретельний аналіз наслідків військового вторгнення на заповідні природні території України буде можливий лише після закінчення війни та завершення робіт з розмінування. Про впливи, які вже можна документувати, йдеться у статті експертки громадської організації ЕПЛ для Ukraine War Environmental Consequences Work Group.

Шкода водним ресурсам

Згідно з повідомленнями ЗМІ, пошкодивши запірні шандори Каховської ГЕС, загарбники спричинили падіння рівня води більш ніж на пів метра у Дніпрі та Каховському водосховищі. Через це висихають мілководні протоки й затоки, які були природними нерестилищами майже для всіх видів дніпровської риби. Через падіння рівня води, на мілководді у крижаній пастці опинилися тонни риби – як мальок, так і доросла. Фахівці кажуть про масову загибель водних біоресурсів. Попередньо, фахівці Держрибагентства оцінюють збитки у понад 100 мільйонів гривень. Крім того, масова загибель риби може призвести до спалахів інфекцій у населених пунктах на узбережжі Дніпра. Через активні бойові дії відновити запірні споруди Каховської ГЕС нині неможливо.

У Запоріжжі місцевий мешканець знайшов російську міну на узбережжі Дніпра. Вона була випущена російськими військовими з узбережжя тимчасово окупованих населених пунктів, розташованих на березі Каховського водосховища. Якірна річкова міна непомітна у воді і містить до 3 кілограмів вибухової речовини. Співробітник рибоохоронного патруля зазначив, що це не перший випадок, коли у Каховському водосховищі та інших водоймах області виявляють боєприпаси або залишки російських ракет.

Як повідомила Херсонська ОВА,  через обстріл росіянами Херсонського порту 29 січня зазнали пошкодження два судна, що належать іноземним компаніям. Російським снарядом було пробито корпус та місце зберігання палива на одному з кораблів. Через це стався витік нафтопродуктів у Дніпро. Вилив нафтопродуктів вдалося локалізувати силами екіпажу судна. При потраплянні нафти у водойму, утворюється тонка плівка, що обмежує доступ кисню у воду і викликає задуху у риб та інших водних організмів.

Чорне та Азовське моря

Широкий спектр військових дій на суші та на морі ставить під загрозу морські екосистеми України, а крихкі та екологічно чутливі прибережні середовища проживання безпосередньо постраждали від бойових дій. Потрібні будуть подальші дослідження, щоб визначити справжній вплив конфлікту на довкілля Чорного, Азовського морів, лиманів і водно-болотних угідь, але оскільки ці води вже зазнавали низки антропогенних впливів, то ці наслідки можуть бути значними. Про це йдеться у детальному огляді шкоди довкіллю прибережних і морських районів України, опублікованому міжнародними громадськими організаціями Conflict and Environment Observatory та Zoï Environment Network.

Попередні звіти

За нижченаведеними посиланнями можна ознайомитися з попередніми звітами щодо злочинів проти довкілля, вчинених російськими військами з початку повномасштабного вторгнення в Україну: