Делегація Верховного Суду відвідала Раду Європи для поглиблення інституційної співпраці
16–19 грудня 2021 року делегація Верховного Суду відвідала з робочим візитом Раду Європи (м. Страсбург). До складу делегації увійшли Голова Верховного Суду Всеволод Князєв, голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко, голова Етичної ради, суддя ККС ВС Лев Кишакевич, суддя Великої Палати Верховного Суду Тетяна Анцупова, керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли і начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар.
Мета візиту – обговорення розвитку судової практики судів України щодо належних засобів правового захисту крізь призму судової практики Європейського суду з прав людини та практики Комітету міністрів Ради Європи.
Всеволод Князєв подякував генеральному директору Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістосу Джакомопулосу за запрошення і висловив подяку інституціям Ради Європи за постійну багаторічну підтримку України в питаннях утвердження незалежності судової системи та становлення верховенства права. Верховний Суд був і залишається надійним партнером Ради Європи. Також Голова ВС подякував проєктам РЄ, які працюють в Україні та допомагають у вирішенні системних і структурних проблем сфери правосуддя.
«Хочу наголосити на прихильності Верховного Суду як найвищої судової інституції до питань вдосконалення національної системи виконання рішень ЄСПЛ, забезпечення захисту прав людини та зміцнення верховенства права в Україні», – зазначив Всеволод Князєв.
За аналізом рішень ЄСПЛ щодо України, які перебувають на контролі Комітету міністрів РЄ, 40 % таких рішень стосуються порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема, йдеться про надмірну тривалість розгляду цивільних і кримінальних справ та надмірну тривалість виконання судових рішень); 30 % рішень проти України стосуються ст. 3 Конвенції в контексті заборони катування, отримання зізнавальних доказів працівниками правоохоронних органів; чимало справ стосується ст. 5 Конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканність та ст. 8 цієї Конвенції стосовно права на повагу до приватного і сімейного життя.
«У цьому контексті Україна вживає заходи загального та індивідуального характеру, і Верховний Суд долучається до цієї роботи», – запевнив Всеволод Князєв. Він детальніше розповів про виконання окремих рішень ЄСПЛ та поділився актуальною практикою Великої Палати ВС з перегляду рішень національних судів після констатації ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань.
Завдяки судовій практиці Верховного Суду Комітет міністрів припинив нагляд за виконанням рішень у багатьох справах: «"Совтрансавто-Холдинг" проти України», «"East/West Alliance Limited" проти України», «Лізанець проти України», «Якушев проти України» та інших. За словами Всеволода Князєва, Верховний Суд налаштований на поглиблення співпраці із Радою Європи і прагне зміцнювати механізми й процедури взаємодії між ВС та ЄСПЛ.
Станіслав Кравченко наголосив, що у Верховному Суді добре усвідомлюють значення процесу виконання судових рішень, від якого залежить авторитет держави та суду. Детальніше він зосередився на проблематиці укладання угод про визнання винуватості, оскарження в касаційній інстанції рішень слідчих суддів і неможливості перегляду довічного ув'язнення. Також розповів про механізми забезпечення єдності судової практики, які використовує ККС ВС. Голова ККС ВС серед іншого зазначив, що тривалість розгляду справ зумовлюється недостатньою кількістю суддів – у декількох районних судах України припинено здійснення правосуддя саме через це.
Крістос Джакомопулос назвав цей візит делегації Верховного Суду важливим і символічним та привітав Всеволода Князєва з обранням на найважливішу посаду у Верховному Суді. Він задоволений консолідацією співпраці Ради Європи та Верховного Суду. Переходячи до теми обговорення, Крістос Джакомопулос зазначив, що вона є делікатною і складною, адже йдеться про виконання Конвенції та забезпечення прав людини на національному рівні.
Він наголосив на важливості єдиного підходу до гармонізації законодавства, імплементації найкращих стандартів і додав, що безпосереднє застосування норм Конвенції має супроводжуватися глибоким розумінням її суті. Мета діяльності ЄСПЛ полягає в тому, щоб судді від першої до найвищої інстанції виконували Конвенцію та застосовували її однаково, тож важливо розробити інструментарій, який сприятиме досягненню цієї мети на національному рівні.
Крістос Джакомопулос зауважив, що вкрай важливою є роль Верховного Суду, який має розробити зразкові рішення та спрямовувати практику і розуміння норм Конвенції в одне русло.Голова Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Ові також засвідчила свою повагу та подякувала Верховному Суду в наданій допомозі з виконання рішень ЄСПЛ. Вона поінформувала, що вдалося закрити нагляд за виконанням чималої кількості справ, та відзначила сталий підхід національних судів у застосуванні положень Конвенції в деяких групах справ. Детальніше Клер Ові зупинилася на нюансах виконання рішень ЄСПЛ «Церква села Сосулівка проти України», «Свято-Михайлівська Парафія проти України» та інших.
Начальник відділу Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Павло Пушкар озвучив загальну інформацію щодо України. Станом на грудень 2021 року Комітет міністрів РЄ наглядає за виконанням 635 справ (із яких 105 справ – провідні); із них 476 справ – на посиленому нагляді (із них 53 справи – провідні) – що становить 75 %. Загалом закрито нагляд у 1203 справах, а в процесі виконання понад 5 років перебуває 217 справ (із них 69 є провідними), понад 10 років – 72 (із них 33 – провідні). Загалом, ці цифри становлять 11 % від загальної кількості всіх справ, що перебувають на виконанні.
«Україна, на жаль, залишається лідером з невиконаних рішень ЄСПЛ», – зауважив спікер і додав, що дві пілотні справи, які перебувають на виконанні – групи Іванов / Бурмич проти України та «Сукачов проти України», є дуже проблемними в цьому контексті.
Під час огляду рекомендацій Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) щодо внутрішніх засобів правового захисту, заступник Секретаря Венеційської комісії Дюр Шнутс підтвердив глибоку обізнаність цієї комісії стосовно викликів, які постають перед судовою системою України. Серед найголовніших проблем він назвав 2 тис. вакансій у судах України та поцікавився деталями роботи Етичної ради, яка наразі здійснює перевірку кандидатів на посади членів Вищої ради правосуддя.
Всеволод Князєв наголосив на важливій ролі Венеційської комісії в розвитку українського законодавства та запровадженні демократичних цінностей. «Найбільш важливі та суттєві законопроєкти, які стосуються питань демократії, державного устрою, отримують висновки Венеційської комісії, національні органи влади орієнтуються на них і враховують їх. Авторитет Венеційської комісії серед найвищих державних органів та в суспільстві є дуже високим», – запевнив Голова ВС. Він додав, що Верховний Суд є надійним партнером Венеційської комісії, адже ці інституції багато років ведуть конструктивний діалог та обмінюються досвідом.
Також Всеволод Князєв розповів про виклики, з якими зараз зіштовхується судова система, та висловив сподівання на подальшу ефективну співпрацю Верховного Суду і Венеційської комісії.
Лев Кишакевич поінформував учасників зустрічі про початок діяльності Етичної ради, про затверджені Регламент Етичної ради і Методологію оцінювання відповідності кандидата на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя та членів ВРП критерію професійної етики та доброчесності. Також він повідомив про орієнтовні часові межі здійснення Етичною радою своїх повноважень.
Менеджер програми відділу співробітництва з питань свободи вираження поглядів Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи Шахін Аббасов поділився із суддями Верховного Суду останніми напрацюваннями Ради Європи в питанні розвитку законодавства у сфері права на свободу вираження поглядів в сучасних умовах.
Відбулася робоча зустріч із заступником Секретаря ЄСПЛ Абелем де Кампосом та секретарем п’ятої секції Секретаріату ЄСПЛ Віктором Соловейчиком. Старший юрист Секретаріату ЄСПЛ Тарас Вавринчук і несудовий доповідач Секретаріату ЄСПЛ Микола Сорочинський зосередилися на справах стосовно України, що повторно розглядаються в ЄСПЛ, та вимогах судових засобів правового захисту щодо скарг за статтями 5 і 6 Конвенції.
Також делегація Верховного Суду обмінялася думками стосовно діяльності суддівського співробітництва Ради Європи в Україні та співробітництва з питань виконання судових рішень із заступником начальника відділу з питань програм щодо співпраці Генерального директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи Ліліт Данегян та координатором проєктів цього відділу Андрієм Кавакіним.
Під час візиту до Страсбурга відбулися також інші робочі зустрічі. Зокрема, делегація Верховного Суду зустрілася з Постійним представником від України при Раді Європи Борисом Тарасюком та обговорила низку актуальних питань, що стосуються невиконання Україною рішень ЄСПЛ.
