Державна служба якості освіти пропонує поради директорам шкіл щодо адаптації освітнього процесу під час та після дистанційного навчання

Разом з тим варто приділити увагу питанням адаптації роботи педагогів, учнів та освітнього процесу до умов дистанційного навчання і навпаки – після повернення з тривалого віддаленого режиму в аудиторії.

1. Вивчення спроможностей

Попри те, що пандемія триває майже два роки і дистанційне навчання почало практикуватись у школах ще на початку 2020 року, дослідження досі виявляють низку проблем із забезпеченням учнів та педагогів технічними засобами, матеріалами, доступом до інтернету тощо.

Опитування щодо ключових аспектів якості освіти, проведене серед учнів сільських шкіл на замовлення Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», показало, що 27% опитаних дітей не мають всього необхідного для дистанційного навчання.

З огляду на це керівнику школи важливо вивчити спроможність учнів брати участь у дистанційному навчанні, а педагогів – його забезпечувати. Зробити це можна, провівши опитування серед батьків та педагогічного колективу щодо забезпеченості технікою (комп’ютери, планшети тощо), швидкісним інтернетом, наявності тихого та комфортного робочого місця для навчання або роботи, можливості батьків допомогти дитині з підключенням до платформи, на якій здійснюватиметься навчання. Останнє особливо важливе для батьків учнів початкової школи, адже діти молодших класів часто потребують залученості батьків для організації домашнього дистанційного навчання.

Вивчення спроможностей працівників та учнів закладу дасть змогу керівникові максимально ефективно організувати освітній процес, скоригувати за потреби розклад, розподілити наявні технічні ресурси тощо.

2. Адаптація розкладу

Тривалість навчальних занять з використанням технологій дистанційного навчання має бути скорочена відповідно до Санітарного регламенту. Причому гранична тривалість онлайн-уроку є різною для різних класів.

При переході на дистанційне навчання розклад занять потребує адаптації та коригування. Скорочення терміну роботи вчителя в режимі онлайн не скорочує загальної тривалості роботи з учнями, адже  не  менш  важливим  завданням  педагога  є  координація  самостійної  роботи  учнів. Тому не варто надто ущільнювати розклад, опираючись лише на тривалість онлайн-заняття.

Формуючи розклад, важливо передбачити час на вхід учнів у систему для участі в навчальному занятті (можливі затримки з технічних причин тощо). Для допомоги учням та їхнім батькам у опануванні онлайн-платформи, на якій здійснюватиметься навчання, варто також розробити пам’ятку з покроковою інструкцією, як швидко та просто увійти в систему та відвідати урок.

Тривалість онлайн-уроку відповідно до Санітарного регламенту:

3. Підтримка педагогів

Робота вчителя у дистанційному режимі потребує більшого ресурсу: часового, емоційного, інтелектуального. Для дистанційного навчання педагог має адаптувати навчальний матеріал так, щоб під час онлайн-уроку викласти найцінніше та надати інструкції і роз’яснення для опрацювання навчального матеріалу.

Під час дистанційного навчання вчитель мусить впустити учнів у свій особистий простір, адже педагоги працюють з дому. Разом з тим із деяких навчальних предметів педагогам варто скоригувати своє календарно-тематичне планування – переглянути  кількість  годин  на  вивчення  окремих  тем, можливо, змінити послідовність їх вивчення, виокремити  більше часу на виконання тих чи інших видів робіт.

Завдання керівника у цьому процесі – підтримувати та спрямовувати педагогів, забезпечувати їхню взаємодію і комунікацію, ініціювати й підтримувати обмін думками та цікавими інструментами роботи у віддаленому режимі.

Дистанційне навчання вимагає від педагогів опанування нових інструментів для онлайнової синхронної та асинхронної роботи. Керівнику закладу необхідно  забезпечити навчання педагогів щодо того, як ефективно працювати з електронною навчальною платформою та використовувати її доступний функціонал.

В умовах дистанційного навчання особливої уваги потребує процес реалізації освітньої програми закладу. Організація співпраці між педагогами – ключова умова для досягнення гарних результатів навчання учнів. Керівнику закладу варто запровадити практики з обміну досвідом та консультацій між учителями. Предметом таких практик може бути коригування календарно-тематичного планування в умовах пандемії коронавірусу, обговорення навчальних тем, які можна опрацювати під час дистанційного навчання, а які варто перенести на час, коли учні повернуться в аудиторії.

4. Адаптація правил поведінки і взаємодії

Окремої уваги потребує адаптація правил поведінки за дистанційного навчання. Директор має обговорити з педагогами підходи до організації роботи учнів та налагодження в учнівському колективі конструктивного спілкування і продуктивної роботи під час навчання в режимі онлайн. Спільно вироблені адаптовані правила поведінки та взаємодії важливо прокомунікувати з дітьми та їхніми батьками.

Керівнику закладу важливо також спрямувати педагогів у питанні організації неформальної взаємодії учнів між собою та із вчителем – продемонструвати цікаві інструменти та практики інших закладів, зокрема й за кордоном. Наприклад, онлайн-чаювання та спілкування класу, перегляд тематичних відео і фільмів, їх обговорення тощо. Це сприятиме позитивній атмосфері в дитячому колективі, залученості учнів, ліпшим взаєминам із вчителями.

5. Адаптація учнів

Перехід на дистанційне навчання – процес, який не усім учням дається легко. Діти залежно від темпераменту та психотипу по-різному реагують на такі зміни, приміром, комусь потрібна додаткова допомога батьків та вчителів, щоб налаштуватися на навчання.

Керівнику школи важливо проявити лідерство та правильно організувати освітній процес. Корисно буде спільно із педагогами розробити порадник для учнів щодо того, як учням самоорганізуватися та грамотно розподіляти свій час так, щоб його вистачало і на навчання, і на відпочинок.

Особливу увагу варто звернути на питання кібербезпеки та гігієни роботи за комп’ютером – надати рекомендації педагогам, учням і батькам щодо того, як захистити свої персональні дані, вберегтися від кібербулінгу в інтернеті, безпечно та комфортно працювати у мережі. Добірку корисних матеріалів з цієї теми можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки.

Виконання завдань у режимі онлайн також несе свої ризики. Наприклад, технічні проблеми із доступом можуть завадити учням вчасно розпочати тест чи інше завдання. Разом з тим обмежена в часі робота онлайн може негативно відобразитися на результатах учнів, оскільки не враховує різну динаміку та моторику дітей.

Застосування прийомів формувального оцінювання позитивно вплине на адаптацію учнів до дистанційного навчання, оскільки воно покликане навчити учнів вчитися. А автономність та самостійність – саме ті уміння, які важливо розвивати учням під час навчання онлайн. За дистанційного навчання учні мають змогу розвинути навички самодисципліни та самоорганізації, навчитися самостійно опрацьовувати матеріал, виокремлювати головне.

Важливо також підтримувати мотивацію учнів, залучати їх до самооцінювання, вчити знаходити та виправляти власні помилки. Під час адаптаційного періоду педагогам важливо залучити батьків – роз’яснити, як допомогти дитині, як організувати простір для продуктивного навчання.

6. Комунікація з батьками учнів

Батьки учнів, особливо учнів початкової школи та першого циклу базової школи, – безпосередньо залучені до освітнього процесу під час навчання у дистанційному режимі. Керівнику закладу важливо підтримувати з батьками постійну комунікацію, оскільки від їхньої залученості зокрема залежать освітні результати дітей.

З батьками варто обговорити адаптацію розкладу, врахувати за можливості пропозиції щодо змін у ньому і, найважливіше, – заздалегідь повідомити про результат адаптацій. Що раніше керівництво школи доведе до відома батьків оновлений розклад, то більше часу у них буде на те, щоб підготувати себе та дітей, – а отже освітній процес у дистанційному режимі розпочнеться без затримок.

Традиційно комунікацію з батьками учнів здійснюють класні керівники через чати у месенджерах чи інші канали. Втім під час дистанційного навчання батьки потребують спілкування також із педагогами, які викладають той чи інший предмет. Запровадивши у школі практику регулярних онлайн-консультацій вчителів із батьками, директор допоможе налагодити діалог, у якому кожна сторона почерпне користь для себе: батьки отримають відповіді на свої питання, а педагоги зможуть використати батьківський ресурс у освітньому процесі.

1. Проведення діагностики

Після повернення з дистанційного навчання, особливо якщо воно було тривалим, важливо провести діагностику рівня засвоєння навчального матеріалу, а також мікроклімату в учнівському колективі. Це дасть змогу визначити сильні і слабкі місця за обома напрямами та сформувати стратегію подальшої роботи школи вже в умовах очного навчання.

2. Запровадження додаткових форм комунікації

Діагностика допоможе виявити напрями, що потребують додаткової уваги. Після цього керівнику школи варто організувати роботу колективу, щоб якнайшвидше вирішити проблеми та продовжити освітній процес. Допомогти у цьому може запровадження індивідуальних або групових консультацій педагогів з учнями, які того потребують.

3. Уникнення надмірного навантаження

Динаміка і навантаження на дітей під час дистанційного навчання та очного – різні. Тому важливо після повернення учнів у класи попіклуватись про те, щоб у дітей не було одночасно пікових навантажень з різних предметів. Наприклад, складних тем з різних предметів одночасно, контрольних робіт в один день тощо. Забезпечити це можна, організувавши якісну комунікацію та синергію педагогічного колективу. Це і є завданням директора.

Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Разом з тим варто приділити увагу питанням адаптації роботи педагогів, учнів та освітнього процесу до умов дистанційного навчання і навпаки – після повернення з тривалого віддаленого режиму в аудиторії.

1. Вивчення спроможностей

Попри те, що пандемія триває майже два роки і дистанційне навчання почало практикуватись у школах ще на початку 2020 року, дослідження досі виявляють низку проблем із забезпеченням учнів та педагогів технічними засобами, матеріалами, доступом до інтернету тощо.

Опитування щодо ключових аспектів якості освіти, проведене серед учнів сільських шкіл на замовлення Державної служби якості освіти України в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», показало, що 27% опитаних дітей не мають всього необхідного для дистанційного навчання.

З огляду на це керівнику школи важливо вивчити спроможність учнів брати участь у дистанційному навчанні, а педагогів – його забезпечувати. Зробити це можна, провівши опитування серед батьків та педагогічного колективу щодо забезпеченості технікою (комп’ютери, планшети тощо), швидкісним інтернетом, наявності тихого та комфортного робочого місця для навчання або роботи, можливості батьків допомогти дитині з підключенням до платформи, на якій здійснюватиметься навчання. Останнє особливо важливе для батьків учнів початкової школи, адже діти молодших класів часто потребують залученості батьків для організації домашнього дистанційного навчання.

Вивчення спроможностей працівників та учнів закладу дасть змогу керівникові максимально ефективно організувати освітній процес, скоригувати за потреби розклад, розподілити наявні технічні ресурси тощо.

2. Адаптація розкладу

Тривалість навчальних занять з використанням технологій дистанційного навчання має бути скорочена відповідно до Санітарного регламенту. Причому гранична тривалість онлайн-уроку є різною для різних класів.

При переході на дистанційне навчання розклад занять потребує адаптації та коригування. Скорочення терміну роботи вчителя в режимі онлайн не скорочує загальної тривалості роботи з учнями, адже  не  менш  важливим  завданням  педагога  є  координація  самостійної  роботи  учнів. Тому не варто надто ущільнювати розклад, опираючись лише на тривалість онлайн-заняття.

Формуючи розклад, важливо передбачити час на вхід учнів у систему для участі в навчальному занятті (можливі затримки з технічних причин тощо). Для допомоги учням та їхнім батькам у опануванні онлайн-платформи, на якій здійснюватиметься навчання, варто також розробити пам’ятку з покроковою інструкцією, як швидко та просто увійти в систему та відвідати урок.

Тривалість онлайн-уроку відповідно до Санітарного регламенту:

3. Підтримка педагогів

Робота вчителя у дистанційному режимі потребує більшого ресурсу: часового, емоційного, інтелектуального. Для дистанційного навчання педагог має адаптувати навчальний матеріал так, щоб під час онлайн-уроку викласти найцінніше та надати інструкції і роз’яснення для опрацювання навчального матеріалу.

Під час дистанційного навчання вчитель мусить впустити учнів у свій особистий простір, адже педагоги працюють з дому. Разом з тим із деяких навчальних предметів педагогам варто скоригувати своє календарно-тематичне планування – переглянути  кількість  годин  на  вивчення  окремих  тем, можливо, змінити послідовність їх вивчення, виокремити  більше часу на виконання тих чи інших видів робіт.

Завдання керівника у цьому процесі – підтримувати та спрямовувати педагогів, забезпечувати їхню взаємодію і комунікацію, ініціювати й підтримувати обмін думками та цікавими інструментами роботи у віддаленому режимі.

Дистанційне навчання вимагає від педагогів опанування нових інструментів для онлайнової синхронної та асинхронної роботи. Керівнику закладу необхідно  забезпечити навчання педагогів щодо того, як ефективно працювати з електронною навчальною платформою та використовувати її доступний функціонал.

В умовах дистанційного навчання особливої уваги потребує процес реалізації освітньої програми закладу. Організація співпраці між педагогами – ключова умова для досягнення гарних результатів навчання учнів. Керівнику закладу варто запровадити практики з обміну досвідом та консультацій між учителями. Предметом таких практик може бути коригування календарно-тематичного планування в умовах пандемії коронавірусу, обговорення навчальних тем, які можна опрацювати під час дистанційного навчання, а які варто перенести на час, коли учні повернуться в аудиторії.

4. Адаптація правил поведінки і взаємодії

Окремої уваги потребує адаптація правил поведінки за дистанційного навчання. Директор має обговорити з педагогами підходи до організації роботи учнів та налагодження в учнівському колективі конструктивного спілкування і продуктивної роботи під час навчання в режимі онлайн. Спільно вироблені адаптовані правила поведінки та взаємодії важливо прокомунікувати з дітьми та їхніми батьками.

Керівнику закладу важливо також спрямувати педагогів у питанні організації неформальної взаємодії учнів між собою та із вчителем – продемонструвати цікаві інструменти та практики інших закладів, зокрема й за кордоном. Наприклад, онлайн-чаювання та спілкування класу, перегляд тематичних відео і фільмів, їх обговорення тощо. Це сприятиме позитивній атмосфері в дитячому колективі, залученості учнів, ліпшим взаєминам із вчителями.

5. Адаптація учнів

Перехід на дистанційне навчання – процес, який не усім учням дається легко. Діти залежно від темпераменту та психотипу по-різному реагують на такі зміни, приміром, комусь потрібна додаткова допомога батьків та вчителів, щоб налаштуватися на навчання.

Керівнику школи важливо проявити лідерство та правильно організувати освітній процес. Корисно буде спільно із педагогами розробити порадник для учнів щодо того, як учням самоорганізуватися та грамотно розподіляти свій час так, щоб його вистачало і на навчання, і на відпочинок.

Особливу увагу варто звернути на питання кібербезпеки та гігієни роботи за комп’ютером – надати рекомендації педагогам, учням і батькам щодо того, як захистити свої персональні дані, вберегтися від кібербулінгу в інтернеті, безпечно та комфортно працювати у мережі. Добірку корисних матеріалів з цієї теми можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки.

Виконання завдань у режимі онлайн також несе свої ризики. Наприклад, технічні проблеми із доступом можуть завадити учням вчасно розпочати тест чи інше завдання. Разом з тим обмежена в часі робота онлайн може негативно відобразитися на результатах учнів, оскільки не враховує різну динаміку та моторику дітей.

Застосування прийомів формувального оцінювання позитивно вплине на адаптацію учнів до дистанційного навчання, оскільки воно покликане навчити учнів вчитися. А автономність та самостійність – саме ті уміння, які важливо розвивати учням під час навчання онлайн. За дистанційного навчання учні мають змогу розвинути навички самодисципліни та самоорганізації, навчитися самостійно опрацьовувати матеріал, виокремлювати головне.

Важливо також підтримувати мотивацію учнів, залучати їх до самооцінювання, вчити знаходити та виправляти власні помилки. Під час адаптаційного періоду педагогам важливо залучити батьків – роз’яснити, як допомогти дитині, як організувати простір для продуктивного навчання.

6. Комунікація з батьками учнів

Батьки учнів, особливо учнів початкової школи та першого циклу базової школи, – безпосередньо залучені до освітнього процесу під час навчання у дистанційному режимі. Керівнику закладу важливо підтримувати з батьками постійну комунікацію, оскільки від їхньої залученості зокрема залежать освітні результати дітей.

З батьками варто обговорити адаптацію розкладу, врахувати за можливості пропозиції щодо змін у ньому і, найважливіше, – заздалегідь повідомити про результат адаптацій. Що раніше керівництво школи доведе до відома батьків оновлений розклад, то більше часу у них буде на те, щоб підготувати себе та дітей, – а отже освітній процес у дистанційному режимі розпочнеться без затримок.

Традиційно комунікацію з батьками учнів здійснюють класні керівники через чати у месенджерах чи інші канали. Втім під час дистанційного навчання батьки потребують спілкування також із педагогами, які викладають той чи інший предмет. Запровадивши у школі практику регулярних онлайн-консультацій вчителів із батьками, директор допоможе налагодити діалог, у якому кожна сторона почерпне користь для себе: батьки отримають відповіді на свої питання, а педагоги зможуть використати батьківський ресурс у освітньому процесі.

1. Проведення діагностики

Після повернення з дистанційного навчання, особливо якщо воно було тривалим, важливо провести діагностику рівня засвоєння навчального матеріалу, а також мікроклімату в учнівському колективі. Це дасть змогу визначити сильні і слабкі місця за обома напрямами та сформувати стратегію подальшої роботи школи вже в умовах очного навчання.

2. Запровадження додаткових форм комунікації

Діагностика допоможе виявити напрями, що потребують додаткової уваги. Після цього керівнику школи варто організувати роботу колективу, щоб якнайшвидше вирішити проблеми та продовжити освітній процес. Допомогти у цьому може запровадження індивідуальних або групових консультацій педагогів з учнями, які того потребують.

3. Уникнення надмірного навантаження

Динаміка і навантаження на дітей під час дистанційного навчання та очного – різні. Тому важливо після повернення учнів у класи попіклуватись про те, щоб у дітей не було одночасно пікових навантажень з різних предметів. Наприклад, складних тем з різних предметів одночасно, контрольних робіт в один день тощо. Забезпечити це можна, організувавши якісну комунікацію та синергію педагогічного колективу. Це і є завданням директора.

Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.