Фахівці Держекоінспекції розповіли про проблеми водних ресурсів Київщини

Під час прессконференції «Підсумки 2021 року: стан водних ресурсів Столичного регіону. Результати перевірок Держекоінспекцією підприємств-забруднювачів Києва та області» фахівці ДЕІ підняли проблемні питання захисту водних ресурсів.

Про це повідомляє прес-служба Державної екологічної інспекції України.

Так, під час заходів контролю, здійснених впродовж 2021 року, Держекоінспекція Столичного округу виявляла у найбільшій річці Київщини Дніпрі перевищення допустимих концентрацій нітратів, заліза, азот амонійного, нітриів, фосфатів, сульфатів, ХСК, БСК, хлоридів. Щодня через порушення природоохоронного законодавства водним об’єктам області завдавались збитки на суму 115 тисяч гривень.

Найбільшим забруднювачем Дніпра є ПрАТ «Київводоканал». Щороку підприємство скидає у його басейн майже 300 мільйонів кубометрів зворотних вод, великий обсяг яких містить високі концентрації забруднюючих речовин. В результаті перевірок Київводоканалу протягом 2021 року Держекоінспекцією Столичного округу було розраховано збитки на суму 25 млн 578 тисяч грн, що складає близько 35 тисяч грн на день.

Наслідками цих порушень Держекоінспекція називає цвітіння річок, замор рибних ресурсів та обміління. За прогнозами вчених НАН України, Дніпро може перетворитися на пустелю впродовж найближчих 300 років.Щоб запобігти катастрофі, необхідна низка змін до екологічного законодавства.

По-перше, посилення штрафних санкцій за забруднення вод. Наразі вони складають 85-136 гривень для посадових осіб – це мізер у порівнянні з тим, яка шкода наноситься довкіллю. Тому Держекоінспекція спільно з представниками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів розробила законопроект про підвищення штрафів за забруднення водних об’єктів – санкції зростуть в 15 разів.

По-друге, реформування екологічного контролю шляхом ухвалення законопроекту №3091. Він підвищує штрафи за недопуск інспекторів до перевірки до майже 2 мільйонів гривень. Таким чином, підприємствам буде вигідніше вкласти кошти у модернізацію, ніж не допускати інспекцію на перевірку. Окрім того, документ скасовує судовий збір для інспекції, що дасть змогу ДЕІ стягувати з порушників всі завдані ними збитки.

По-третє, налагодження комплексної системи контролю за водними ресурсами, яка включатиме, в тому числі, державний моніторинг. Держекоінспекція вже має відповідні починання – торік було розпочато супутниковий моніторинг для виявлення екологічних порушень.

Наступного року Держекоінспекція продовжить масштабні перевірки підприємств-водокористувачів, щоб жодне порушення не залишилось без відповідальності та санкцій.