Фінмоніторинг і адвокатська таємниця: де проходить межа - обговорили на воркшопі
Для адвокатів фінмоніторинг перетворився на ходіння по лезу: закон вимагає виявляти ризикові операції, водночас більшість видів правничої допомоги виведені з-під його дії. Як виконувати обовʼязки, не руйнуючи професійну таємницю і довіру клієнтів?
Ці та інші питання застосування в адвокатській практиці норм Закону № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» було центральною темою воркшопу «Дотримання вимог ПВК/ФТ для нотаріусів та адвокатів — баланс між зобов’язаннями та професійною таємницею». Захід, що проходив 3 грудня, реалізовувався спільно з компанією DAI Global за підтримки Агентства Великої Британії з міжнародного розвитку (FCDO).
На запрошення Центру фінансів та безпеки (CFS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) участь у воркшопі взяв голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков, який представив позицію НААУ з цих питань.
Адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, мають зобов'язання забезпечувати первинний фінансовий моніторинг (ст. 6 Закону № 361-ІХ). Однак п. 1 ч. 1 ст. 10 цього ж Закону встановлено, що вимоги поширюються на адвокатів лише у виключних випадках. Вичерпний перелік таких операцій включає супровід купівлі-продажу нерухомості при фінансуванні будівництва, операцій з корпоративними правами чи суб’єктами господарювання, управління коштами або активами клієнта, відкриття рахунків, залучення коштів для створення юридичних осіб чи управління фондами, трастами та подібними структурами. Саме цей перелік є незмінним і не може бути розширений ані практикою державних органів, ані роз’ясненнями.
При цьому переважна більшість видів адвокатської діяльності взагалі не підпадають під вимоги фінмоніторингу. Захист у кримінальних провадженнях, представництво в судах, досудове врегулювання спорів, консультації — усе це прямо віднесено законом до винятків. Рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 51 додатково уточнено: обов’язок адвоката як суб’єкта фінмоніторингу виникає лише тоді, коли одночасно виконуються три умови — укладено договір про надання правової допомоги, клієнт звернувся саме щодо операції з вичерпного переліку, і не застосовуються встановлені законом винятки. Це забезпечує чіткість і передбачуваність у роботі адвоката, не допускаючи тлумачень, які можуть порушувати адвокатську незалежність.
Окремий акцент - межі обов’язку адвоката та збереження адвокатської таємниці. Ні Закон, ні рішення РАУ не допускають подання адвокатом інформації до державних органів щодо осіб, які не є його клієнтами. Навіть якщо адвокат під час супроводу угоди помічає ризикові обставини щодо іншої сторони, він не може повідомляти про це Державну службу фінансового моніторингу, оскільки така особа не знаходиться у відносинах адвокат–клієнт. Це ключовий елемент збереження довіри до адвокатури та недопущення втручання в адвокатську таємницю. При цьому Міністерство юстиції та його територіальні органи не належать до переліку органів, яким може бути розкрита така інформація.
Адвокат повинен оцінювати ризики, пов’язані з клієнтом, юрисдикцією, характером операції, способом передачі активів, а також враховувати можливі «червоні прапорці» — невідповідність діяльності клієнта операції, безпідставне залучення третіх осіб, приховування бенефіціара, використання складних схем без логічного пояснення, раптова активність чи незвично високі гонорари. У супроводі передбачених законом операцій адвокат зобов’язаний проводити ідентифікацію та верифікацію клієнта, встановлювати кінцевого бенефіціара, розуміти мету операції та підтримувати актуальність отриманих від клієнта даних.
Нагадаємо, Національна асоціація адвокатів України протягом останніх років системно працює над тим, щоб застосування вимог законодавства у сфері фінмоніторингу враховувало гарантії адвокатської діяльності.
Свого часу робоча група за участі НААУ, Мін’юсту, Держфінмоніторингу та Нотаріальної палати розробила нову редакцію положення про здійснення фінансового моніторингу. Тоді заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій відзначав, що при імплементації рекомендацій FATF, Ради Європи та директив ЄС було принципово важливо відстояти міжнародний стандарт незалежності адвокатської професії.
У грудні 2023 року РАУ ухвалила рішення № 123 «Про нагляд за адвокатськими бюро, адвокатськими об’єднаннями та адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, у сфері запобігання та протидії, легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Докладні рекомендації щодо заповнення та подання форми звітності N 1-фінмон адвокатами, бюро та об’єднаннями, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, містить інформаційний лист РАУ.
Також читайте тематичні статті на сайті НААУ:
Фінмоніторинг: коли адвокат повинен подавати Мін’юсту звіти
Що варто знати кожному адвокату про фінансовий моніторинг
Фінмоніторинг у договорі про надання правничої допомоги: коли адвокату варто попередити клієнта
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.