Формування та використання Державного резервного насіннєвого фонду України – поради від спеціалістів Держпродспоживслужби Полтавщини

Державний резервний насіннєвий фонд України формується згідно «Порядку формування, зберігання та використання державного резервного насіннєвого фонду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27 червня 2003 р. № 977.

Відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» Державний резервний насіннєвий фонд створюється в обсягах, затверджених Кабінетом Міністрів України, для забезпечення насінням і садивним матеріалом районів, що не виробляють власного насіння і садивного матеріалу або мають обмежені можливості для його виробництва, надання допомоги у разі знищення або пошкодження насінницьких посівів та насаджень внаслідок стихійного лиха, а також для забезпечення сортооновлення, сортозаміни та реалізації насіння і садивного матеріалу за міжнародними договорами України.

Обсяги формування Держрезервнасінфонду – це умовно державне замовлення на насіння і визначаються вони щодо насіння сільськогосподарських рослин - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України;

Загальний обсяг формування державного резервного насіннєвого фонду з урахуванням потреб виробництва щороку складає не менше 5 відсотків потреби країни в насінні та садивному матеріалі.

Заготівля насіння до резервного фонду та його зберігання забезпечуються за дорученням профільного міністерства, визначеними ними на конкурсних засадах підприємствами і організаціями. Такі підприємства і організації укладають з визначеними на конкурсних засадах постачальниками, а також виробниками, занесеними до Державного реєстру виробників насіннєвого і садивного матеріалу, відповідні контракти про заготівлю до резервного фонду насіння сортів і гібридів, занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Заготівля насіння до резервного фонду може здійснюватися також за рахунок імпорту насіння.

Закупівля насіння проводиться на тендерній основі у тих сільгоспвиробників, які мають паспорт на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу та подають пакет документів, що підтверджує походження насіння, його сортові й посівні якості. Так унеможливлюється закупівля неякісного чи невідомого походження насіння. Закуплене для формування резервного фонду насіння зберігається або у насіннєвих господарствах-постачальниках насіння, або на сертифікованих зернових складах на підставі договорів зберігання.

Для отримання насіння з резервного фонду сільськогосподарський товаровиробник подає до Мінекономіки заяву.

Відпуск насіння з резервного фонду здійснюється Державним резервним насіннєвим фондом України шляхом продажу, обміну або надання позички з укладенням відповідних договорів із сільськогосподарськими товаровиробниками.

Продаж насіння здійснюється за договірними цінами, що встановилися на внутрішньому аграрному ринку на відповідне продовольче зерно з урахуванням сортової надбавки.

Відпуск насіння у позичку здійснюється з відстроченням платежу до одного господарського року за умови її забезпечення заставою майна позичальника і страхування посівів.

У разі знищення або пошкодження посівів унаслідок стихійного лиха, що підтверджено висновком компетентних органів, ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" продовжує строк погашення заборгованості за отримане насіння на наступний календарний рік з укладенням відповідної угоди із забезпеченням її виконання заставою майна боржника.

Державний резервний насіннєвий фонд України веде реєстри закупівель (поставок) насіння до резервного фонду, у яких зазначаються номенклатура та вартість закупленого насіння, обсяги і дата його закупівель (поставок), найменування і місцезнаходження постачальників (виробників), інформація про надані послуги та інші відомості.

Заготівля насіння і садивного матеріалу до державного резервного насіннєвого фонду здійснюється в порядку, встановленому законом, що визначає засади здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти.

Таким чином, держава забезпечує насінням і садивним матеріалом підприємства, що не виробляють власного насіння та садивного матеріалу або мають обмежені можливості його виробництва і надає допомогу юридичним та фізичним особам, зайнятим вирощуванням сільськогосподарської продукції; та у разі знищення чи пошкодження насінницьких посівів і насаджень внаслідок стихійного лиха.