Голова УІНП взяв участь в презентації першого навчально-методичного комплексу вивчення урумської мови

7 квітня, у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася подія, що має значення не лише для академічної спільноти та студентства, а й для всієї України. ГО "Надазовські греки" презентували перший в Україні навчально-методичний комплекс з урумської мови надазовських греків та літературну збірку цією мовою “Balalığım Çohrağı” (урум. “джерело мого дитинства”), здійснивши цим важливий поступ у збереженні культурної спадщини корінних народів України. Це перший комунікативний комплекс для вивчення урумської мови надазовських греків, створений в Україні.

Участь у заході взяв Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Він висловив команді вдячність за неймовірну працю при створенні комплексу та наголосив на необхідності запровадження 8 серпня як День пам’яті насильницького виселення урумів і румеїв із Криму у 1778 році. Відповідна дата покликана відновити історичну справедливість та посилити увагу до теми корінних народів України.

“Цього року в Українському інституті національної пам'яті разом з ГО “Надазовські греки: уруми і румеї” запланована публікація збірника пісень і казок, написаних румейською мовою і частково урумською, і зараз готується переклад українською та англійською, щоб спадок урумської та румейської мов можна було поширювати на закордонні аудиторії. І це те, що ми можемо і маємо зробити сьогодні на рівні державної підтримки”, - підкреслив Олександр Алфьоров.

Окрему увагу було приділено сучасним викликам. Внаслідок російської агресії надазовські греки вдруге в історії опинилися перед загрозою втрати своєї ідентичності: їхні історичні території в Криму та Надазов’ї перебувають під окупацією. Саме тому питання збереження мови, культури та історичної пам’яті сьогодні є не лише культурним, а й безпековим і державницьким.

УІНП послідовно підтримує ініціативи, спрямовані на відродження ідентичності урумів і румеїв: від створення навчальних матеріалів до популяризації їхньої культурної спадщини в Україні та світі. Зокрема, триває робота над тим, щоб у Європейській хартії регіональних мов були належним чином представлені саме урумська та румейська мови, а не узагальнено “грецька”.

Відродження і підтримка ідентичності корінних народів - це питання нашої історичної відповідальності, питання майбутнього: адже держава сильна тоді, коли береже розмаїття, пам’ятає своїх людей та створює умови для розвитку кожної спільноти.

Сьогодні, коли війна знову намагається знищити нашу культурну спадщину, такі ініціативи стають актом спротиву та відновлення. Україна була, є і буде домом для всіх своїх народів.

Фото волонтерки проєкту Лариси Кір'язєвої.