Імплементація Європейського акту про свободу медіа: до кінця року планується внесення відповідного законопроєкту на розгляд Верховної Ради

У Верховній Раді стартувала робота над імплементацією Європейського акту про свободу медіа (EMFA) в українське законодавство. 

Відповідна Робоча група під головуванням заступниці голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук провела установче засідання.

У заході взяли участь понад 50 учасників, зокрема представники міністерств, правоохоронних органів та громадських організацій, які працюватимуть у 5 окремих тематичних підгрупах:

- захист журналістів та їхніх джерел у рамках судових проваджень; - забезпечення належних гарантій функціонування публічних медіа та медійного середовища;

- прозорість державної реклами та захист конкуренції у сфері медіа; - запровадження регуляторних новел;

- забезпечення чіткості та пропорційності регуляторних повноважень у сфері медіа.

Євгенія Кравчук наголошує: імплементація Європейського акта про свободу медіа (EMFA) — це не питання вибіркової адаптації окремих норм, а наше пряме зобов'язання щодо повної гармонізації національного законодавства з acquis ЄС. 

«Відтак, нашим безумовним пріоритетом є формування комплексної законодавчої бази, що повністю відповідатиме європейським стандартам у сфері медіа. Попри статус країни-кандидата, Україна демонструє випереджальні темпи імплементації положень Акта, маючи унікальну можливість задати орієнтири  навіть для чинних держав-членів Європейського Союзу», — сказала заступниця голови Комітету.

За її словами, для того, щоб закріпити лідерство у сфері захисту свободи медіа на практиці, необхідно сфокусуватися на імплементації таких ключових інститутів:

1. Гарантування редакційної незалежності та захист журналістів. 

Імплементація Акта вимагає встановлення жорстких правових запобіжників проти втручання в редакційну політику як з боку державного апарату, так і з боку приватних власників. Це передбачає абсолютну заборону на примус медіапрацівників до розкриття джерел інформації, а також заборону на використання шпигунського програмного забезпечення проти журналістів. Ці норми є фундаментом для забезпечення безпечної та незалежної професійної діяльності.

2. Забезпечення прозорості медіавласності та запобігання надмірній концентрації. 

Для унеможливлення прихованого політичного чи олігархічного впливу на медіаринок, національне законодавство має безальтернативно зобов'язати суб'єктів у сфері медіа розкривати інформацію про прямих власників та кінцевих бенефіціарів. Це гарантує право громадян чітко розуміти, чиї інтереси стоять за конкретним ресурсом, що безпосередньо корелює з правом на доступ до об'єктивної інформації.

3. Прозорий та недискримінаційний розподіл державної реклами. 

Це одне з найбільш чутливих питань, яке вимагає чіткого правового врегулювання. Законодавство повинно впровадити публічні, об'єктивні та пропорційні критерії розподілу державних коштів на рекламу або закупівлю інформаційних послуг. Обов'язковою є імперативна вимога щодо регулярного публічного звітування про обсяги виділених публічних коштів кожному надавачу послуг.

4. Захист права на достовірну інформацію та забезпечення плюралізму. 

Відповідність стандартам ЄС досягається через гарантування фінансової та інституційної незалежності суспільного мовлення, зокрема, через формування незалежних наглядових і виконавчих органів, а також шляхом створення дієвих механізмів маркування штучно згенерованого контенту та протидії системній дезінформації без шкоди для свободи вираження поглядів.

«Дедлайн прийняття законопроєктів — у грудні 2026 року, але ми маємо амбітну мету — вийти на реєстрацію повного пакету законодавчих змін уже цього вересня», — резюмувала Євгенія Кравчук.