Інституційні аудити 2024 року: cильні та слабкі сторони в освітній діяльності закладів загальної середньої освіти
Якість освітньої діяльності вивчалася за чотирма напрямами:
Педагогічні колективи можуть застосувати ці дані для вдосконалення якості освітнього та управлінського процесів у своїх закладах освіти. Частину проблемних питань можна розв’язати власними силами, а окремі — лише у співпраці з місцевими органами управління освітою та іншими зацікавленими сторонами.
У більшості ЗЗСО освітнє середовище й система оцінювання результатів навчання учнів потребують покращення, тоді як педагогічна діяльність та управлінські процеси в більш ніж половині закладів — на достатньому рівні.
Найвищі оцінки — за напрямом «Управлінські процеси» (62% ЗЗСО). На високому та достатньому рівнях експерти оцінили напрям «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» 55% ЗЗСО. Натомість напрями «Освітнє середовище» та «Система оцінювання результатів навчання учнів» у більшості шкіл (60% ЗЗСО) оцінені на рівні, що вимагає покращення.
На високому рівні напрями «Освітнє середовище» та «Система оцінювання результатів навчання учнів» оцінено лише в двох ЗЗСО (у Закарпатській та Івано-Франківській областях). На високому рівні педагогічну діяльність провадять у семи ЗЗСО (Дніпропетровської, Івано-Франківської, Львівської та Черкаської областей і м. Київ), управлінські процеси — у шести ЗЗСО (Закарпатської, Львівської, Одеської та Черкаської областей і м. Київ).
На низькому рівні управлінську діяльність оцінено в одному ЗЗСО (Чернігівської області). За іншими трьома напрямами низького рівня не виявлено в жодному ЗЗСО, де проведено інституційний аудит.
Найвищі показники визначені за вимогою «Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації» (62% ЗЗСО експерти оцінили на високому й достатньому рівні).
Найбільш проблемні показники — за вимогою «Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору» (62% ЗЗСО оцінені експертами на рівні, що вимагає покращення, а високий рівень — лише у 2%).
За цим напрямом маємо найнижчі показники: менше половини ЗЗСО за кожною із вимог оцінені на високому і достатньому рівні.
Вимога «Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень» у 3% ЗЗСО має низький рівень, а у 56% вимагає покращення.
У 59% ЗЗСО забезпечення вимоги «Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання» на рівні, що вимагає покращення, а в 4% — на низькому рівні.
Більше половини ЗЗСО потребують упровадження сучасних методів моніторингу результатів навчання учнів, зокрема й аналітики даних. Адже за вимогою «Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти» 54% ЗЗСО експерти оцінили на рівні, що вимагає покращення, а 4% — на низькому.
Найвищі показники — за вимогою «Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти»: у переважній більшості ЗЗСО (74%) визначено достатній рівень, а в 12% — високий.
Найнижчі показники — за вимогою «Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності»: більш як у половині ЗЗСО (55%) оцінено на рівні, що вимагає покращення (у двох ЗЗСО — на низькому рівні).
Найвищі показники — за вимогами «Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм» (у 65% ЗЗСО визначено достатній рівень, а в 10% — високий) та «Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників» (у 72% ЗЗСО — достатній та високий рівень, проте 28% потребують покращення).
Найнижчі показники — за вимогою «Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань» (47% ЗЗСО оцінені експертами на рівні, що вимагає покращення, а 9% — на низькому рівні).
Прикметно також, що 46% ЗЗСО потребують вдосконалення організації освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою.
(за результатами інституційних аудитів, проведених у позаплановому порядку протягом 2024 року)
Якість освітньої діяльності вивчалася за чотирма напрямами:
Педагогічні колективи можуть застосувати ці дані для вдосконалення якості освітнього та управлінського процесів у своїх закладах освіти. Частину проблемних питань можна розв’язати власними силами, а окремі — лише у співпраці з місцевими органами управління освітою та іншими зацікавленими сторонами.
У більшості ЗЗСО освітнє середовище й система оцінювання результатів навчання учнів потребують покращення, тоді як педагогічна діяльність та управлінські процеси в більш ніж половині закладів — на достатньому рівні.
Найвищі оцінки — за напрямом «Управлінські процеси» (62% ЗЗСО). На високому та достатньому рівнях експерти оцінили напрям «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» 55% ЗЗСО. Натомість напрями «Освітнє середовище» та «Система оцінювання результатів навчання учнів» у більшості шкіл (60% ЗЗСО) оцінені на рівні, що вимагає покращення.
На високому рівні напрями «Освітнє середовище» та «Система оцінювання результатів навчання учнів» оцінено лише в двох ЗЗСО (у Закарпатській та Івано-Франківській областях). На високому рівні педагогічну діяльність провадять у семи ЗЗСО (Дніпропетровської, Івано-Франківської, Львівської та Черкаської областей і м. Київ), управлінські процеси — у шести ЗЗСО (Закарпатської, Львівської, Одеської та Черкаської областей і м. Київ).
На низькому рівні управлінську діяльність оцінено в одному ЗЗСО (Чернігівської області). За іншими трьома напрямами низького рівня не виявлено в жодному ЗЗСО, де проведено інституційний аудит.
Найвищі показники визначені за вимогою «Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації» (62% ЗЗСО експерти оцінили на високому й достатньому рівні).
Найбільш проблемні показники — за вимогою «Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору» (62% ЗЗСО оцінені експертами на рівні, що вимагає покращення, а високий рівень — лише у 2%).
За цим напрямом маємо найнижчі показники: менше половини ЗЗСО за кожною із вимог оцінені на високому і достатньому рівні.
Вимога «Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень» у 3% ЗЗСО має низький рівень, а у 56% вимагає покращення.
У 59% ЗЗСО забезпечення вимоги «Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання» на рівні, що вимагає покращення, а в 4% — на низькому рівні.
Більше половини ЗЗСО потребують упровадження сучасних методів моніторингу результатів навчання учнів, зокрема й аналітики даних. Адже за вимогою «Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти» 54% ЗЗСО експерти оцінили на рівні, що вимагає покращення, а 4% — на низькому.
Найвищі показники — за вимогою «Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їхніми батьками, працівниками закладу освіти»: у переважній більшості ЗЗСО (74%) визначено достатній рівень, а в 12% — високий.
Найнижчі показники — за вимогою «Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності»: більш як у половині ЗЗСО (55%) оцінено на рівні, що вимагає покращення (у двох ЗЗСО — на низькому рівні).
Найвищі показники — за вимогами «Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм» (у 65% ЗЗСО визначено достатній рівень, а в 10% — високий) та «Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників» (у 72% ЗЗСО — достатній та високий рівень, проте 28% потребують покращення).
Найнижчі показники — за вимогою «Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань» (47% ЗЗСО оцінені експертами на рівні, що вимагає покращення, а 9% — на низькому рівні).
Прикметно також, що 46% ЗЗСО потребують вдосконалення організації освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою.
(за результатами інституційних аудитів, проведених у позаплановому порядку протягом 2024 року)
