Інвестиції в українську землю – це не авантюра, а стратегія, – голова комітету НААУ

Український агросектор залишається одним із найпривабливіших напрямів для інвестування, попри війну, ризики, та велику кількість змін у регуляторному полі. І така оцінка не емоційна, а раціональна.

На цьому наголосив голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков в ефірі програми «Колос. Аграрний дайджест» на «Українському радіо».

«Наш аграрний ринок привабливий для інвестора, і він може вже з перших років отримувати прибуток. Чому? За рахунок родючості, кліматичних умов, трудового ресурсу, який є дешевшим, ніж у Європі. Але інвестиції в цю сферу – це не авантюра, а чітко структурована угода з врахуванням всіх ризиків і компенсаторних механізмів», – пояснює юрист.

На його погляд, головним ризиком залишаються бойові дії, заміновані поля, мобілізація кадрів та тимчасова окупація частини чорноземів. Але існують і правові механізми компенсації: від страхування техніки до спеціальних фондів ризиків, які вже обговорюються на рівні уряду та бізнесу.

За словами А.Шабельнікова, системне інвестування передбачає не разову угоду, а довгострокову стратегію, де важлива кожна юридична деталь: «Бізнес-план аграрного інвестора сьогодні включає все – від вартості оренди до вартості сушіння, зберігання, страхування. Це забіг не на один рік. Це довгострокові угоди й довгострокові проєкти, які повинні бути юридично оформлені з максимальною точністю», - говорить представник НААУ.

Він візначив зрушення на ринку, які помітні не лише за активністю пайовиків чи підвищенням ставок оренди, а й за розширенням механізмів колективного інвестування. Наприклад, все частіше громадяни інвестують у сільгоспбізнес через спеціалізовані фонди. Це можуть бути як внутрішні, так і зовнішні інвестори – фізичні особи або компанії.

«Інвестор – це не обов’язково банк. Банк – це інструмент. Інвестор – це той, хто вкладає гроші в землю, у техніку, в обробку, у зберігання. Це може бути і аграрій, і фонд, і звичайний громадянин. А юридична роль тут – забезпечити, щоб ці вкладення були захищені», – зауважив А.Шабельніков.

Паралельно важливо формувати передумови для експорту з доданою вартістю. Тобто продавати не просто зерно, а продукт, який пройшов логістичний та юридичний ланцюг з мінімізацією втрат і правовою гарантією результату. Для цього, зокрема, слід інвестувати й у зберігання продукції, і в якісне перероблення, і в захист прав на аграрну інфраструктуру.

«Іноземні інвестори вже звертають увагу на український агросектор. Ті, хто заходять зараз, отримають конкурентну перевагу. Бо земля – не безмежний ресурс, а продукти харчування – питання національної безпеки будь-якої країни. І саме юридичний супровід є ключем до стабільного та прибуткового входу в цей ринок», - резюмував адвокат.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.