«Історія та правда про етноцид ромів є невід’ємною частиною нашої національної пам’яті. Це - наше спільне горе, наша спільна трагедія. Злочини людиноненависницьких режимів не можуть мати прощення», - заступниця голови Комітету Неллі Яковлєва

Щороку 2 серпня на міжнародному рівні вшановують пам’ять жертв нацистського геноциду ромів. Саме в ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі нацисти вбили понад 4000 ромських в’язнів. Єдиною їхньою «провиною» була належність до ромської національності.

Нацистська ідеологія расової ненависті призвела до масових вбивств та переслідувань ромського народу. Під час Другої світової війни тисячі ромів були депортовані до концтаборів, де вони зазнали нелюдських умов життя, голоду, хвороб та систематичних вбивств. За різними оцінками, жертвами геноциду стали від 220 000 до 500 000 ромів.

Враховуючи великі масштаби і  непоправні суспільні наслідки голокосту ромів, їх соціальне вразливе сучасне становище в місцях компактного проживання, Верховна Рада України, прийнявши 8 жовтня 2004 року Постанову Верховної Ради України № 2085-IV «Про відзначення Міжнародного дня геноциду ромів», постановила відзначати на державному рівні Міжнародний день голокосту ромів.

Це рішення було прийняте з метою збереження історичної пам’яті про невинних жертв масових вбивств ромів, щоб наступні покоління не допустили повторення страшної трагедії в майбутньому.

«Цей день – ще одне нагадування нам про важливість збереження історичної пам'яті, про нашу спільну відповідальність за мир, про необхідність протистояти будь-яким формам дискримінації та нетерпимості, забезпечивши вже сьогодні рівні права та можливості для всіх людей, незалежно від їхньої етнічної приналежності», – зазначила Неллі Яковлєва.