Європейські тренди в сфері неплатоспроможності крізь призму КУзПБ – аналіз судді ВС Олександра Банаська
Відповідно до меморандуму з ЄС щодо макрофінансової допомоги Україна взяла на себе зобов’язання вдосконалити режими банкрутства згідно з основними принципами Директиви ЄС 2019/1023 про превентивну реструктуризацію.
Про це йшлося під час онлайн-обговорення на тему «Європейські тренди в сфері неплатоспроможності», до якого долучився суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді Олександр Банасько. Захід, організований проєктом ЄС «Право-Justice», був присвячений практичним питанням імплементації цієї Директиви країнами Центральної та Східної Європи.
Олександр Банасько зауважив, що з уведенням в дію КУзПБ запроваджено досудову санацію і судова практика свідчить про застосування зазначеного інституту учасниками господарського обороту. Зокрема, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду переглядав рішення в семи справах, у яких суди дійшли висновку про затвердження плану досудової санації. У чотирьох із них рішення про затвердження плану досудової санації залишено в силі, у трьох справах КГС підтримав позицію суду попередньої інстанції про відмову в затвердженні такого плану.
«Тобто інструмент, який за своїми ознаками можна віднести до превентивної реструктуризації, в Україні вже діє, а те, наскільки він відповідає Директиві ЄС 2019/1023, можна буде з’ясувати, коли законодавець імплементує цей документ у національне законодавство. Головне, щоб під час вдосконалення національних режимів банкрутства відповідно до основних принципів Директиви ЄС 2019/1023, були враховані критичні зауваження експертного середовища тих країн, у яких Директива вже імплементована», – переконаний суддя Верховного Суду.
Висловлюючись щодо того, що за оцінками іноземних експертів превентивна реструктуризація є набагато вигіднішою для кредиторів, Олександр Банасько висловив сподівання, що і в Україні ця процедура набуде поширення. Адже наразі процедура досудової санації застосовується в незначній кількості справ, пов’язаних із негативним фінансовим станом боржників. Однією з причин цього, на думку спікера, може бути, зокрема, ускладнена процедура погодження умов усіма групами та класами кредиторів, за результатами якої потрібно знайти компромісний варіант як для забезпечених кредиторів, так і для незабезпечених, кожен з яких має свої інтереси та очікування від такої процедури.
Спікер зауважив, що реструктуризація дає змогу отримати більше коштів на погашення своїх вимог, хоч для цього й потрібен триваліший строк. Це може стати вагомим фактором для кредиторів у нашій країні для обрання саме такої моделі врегулювання оплати проблемної заборгованості. Чим більше в національному правопорядку буде таких успішних кейсів, тим частіше ця процедура застосовуватиметься. «Головне – подбати про те, щоб процедура не стала інструментом для зловживання та не створила додаткових можливостей для недобросовісних боржників не погашати чи безпідставно відстрочувати погашення боргів», – резюмував Олександр Банасько.
