Комітет з питань економічного розвитку: Могилянка - це заклад вищої освіти, продаж якого є неможливим

Заступник Голови Комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан пояснює ситуацію, що інформації, яка з’явилася у ЗМІ щодо купівлі Київською школою економіки Національного університету «Києво - Могилянська академія» (Могилянки).

«Чомусь ніхто не пояснив, що це є неможливим в українському законодавчому полі, - зазначає О.Мовчан.

Пояснюю, чому ніякого продажу бути не може.

Перше, існує пряма заборона на продаж майна закладів освіти у статті 4 Закону про приватизацію та у статті 80 Закону про освіту. Навіть якщо у державного університету є умовний гараж, він теж підпадає під заборону і його приватизація майже неможлива. Нагадаю, що Могилянка - це архітектурний ансамбль із будівлями і спорудами, віднесеними до об’єктів культурної спадщини, тому цей фактор є додатковою забороною для продажу.

Друге, Могилянка - це заклад вищої освіти, який фінансується із державного бюджету, а усе майно передане йому на праві оперативного управління або праві оренди державного майна. Іншими словами, будівлі Могилянки їй не належать, бо вони належить державі. А продаж юридичної особи державного закладу, який фінансується із державного бюджету є також неможливим, бо така організаційно-правова форма прив’язана до системи фінансування.

Тобто якби не було заборон із пункту 1, то можливий був би продаж будівель Могилянки без нематеріальних активів, контрактів із викладачами та студентами, правами на освітні курси, бренд Могилянки тощо. Важливо зазначити, що продаж відбувався би на аукціоні Прозоро.Продажі, де Київська школа економіки (КШЕ) повинна була б заплатити найвищу ціну.

Тоді після купівлі будівель Могилянки, КШЕ створила би нову юридичну особу і почала б набір студентів і викладачів з нуля або можна було б заселити в будівлю Могилянки свою юридичну особу зі своїми студентами і викладачами. Але тоді це все не мало би сенсу.

А юридичну особу Могилянки держава б тоді повинна була ліквідувати, звільнивши викладачів і відрахувавши студентів.

А як, спитаєте ви, зробити так щоб КШЕ таки змогло купити НаУКМА і запровадити там кращі практики управління та підходи?

Потрібна реформа закладів вищої освіти. По-іншому неможливо.

Така реформа полягала би у корпоратизації закладів освіти, надавши їм право стати власниками свого майна та змінивши систему фінансування. Найближчий приклад - це реформа охорони здоров’я, яка надала можливість перетворити державні установи на державні некомерційні товариства та запровадити систему медичних гарантій (НСЗУ).

Тоді, гіпотетично, держава могла б змінити організаційно-правову форму Могилянки, забезпечивши можливість залучення приватних інвестицій в її капітал, не втрачаючи повного контролю. Гарвард живе за подібною фінансовою та організаційною моделлю.»