Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект про статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів

26 березня на своєму засіданні Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув та рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону про внесення змін до статті 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» щодо реалізації права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів (реєстр. №12385).

Цими змінами автори проєкту пропонують уточнити, за яких умов надається статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів. На сьогодні такі умови зафіксовані у Законі України «Про охорону дитинства» та в постанові Кабінету Міністрів України № 268, проте норми цих актів не узгоджені між собою, тому виникає правова колізія.  «На місцях ця колізія призводить до того, що діти не можуть отримати відповідний статус», - зазначила голова підкомітету у справах сім’ї та дітей Тетяна Скрипка.

Також Комітет заслухав Звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2024 рік та рекомендував Парламенту визнати роботу регулятора у 2024 році задовільною. Другий рік поспіль Національна рада звітує про свою діяльність відповідно до нового медійного законодавства.

Серед результатів її роботи:

- проведення 29 конкурсів на мовлення та постачання послуг. Так, 55 суб’єктів у сфері медіа отримали ліцензії на мовлення та постачання послуг для потреб мовлення з використанням 72 частотних присвоєнь;

- відновлення мовлення та протидія пропаганді: зараз чинними є 150 дозволів на тимчасове мовлення;

- Суспільне мовлення: медіарегулятор сприяв наданню додаткових частот та збільшенню покриття;

- реалізація проєкту «Hate Speech»: у співпраці з ЦПД при РНБО України Національна рада у 2024 році реалізувала проєкт «Hate Speech», спрямований на протидію російській дезінформації та інформаційній агресії;

- завдяки співпраці Національної ради з Фондом «Партнерство за сильну Україну», який фінансується урядами восьми країн, вдалося забезпечити мовлення п’яти радіостанцій на 16 частотах на найбільш вразливих до інформаційної агресії територіях;

- моніторинг: у 2024 році регулятор провів понад 1500 моніторингів суб’єктів у медіасфері;

- спільне регулювання: зареєстровано чотири органи спільного регулювання в аудіовізуальній, аудіальній сферах та сферах онлайн-медіа і друкованих медіа, які затвердили статути та зареєстрували відповідні громадські спілки в Міністерстві юстиції України.

«Важливим пунктом для нас є міжнародне співробітництво та євроінтеграція. Ми представлені на міжнародній арені інтересів України і активно працюємо з Радою Європи, ОБСЄ, ЄПРО (Європейською платформою регуляторних органів), Міжнародним союзом електрозв’язку. Дуже серйозно співпрацюємо з ЮНЕСКО: Національна рада очолила Національний комітет програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх"», - розповіла голова Нацради Ольга Герасим’юк.

Члени Комітету звернули увагу на затримку реалізації приписів Закону «Про медіа» про запуск Реєстру та електронного кабінету, який зараз працює в тестовому режимі з неповним функціоналом. Причину затримки у Національній раді пояснили припиненням американської допомоги і необхідністю шукати нові варіанти фінансування цих процесів.

На фінішній прямій великий рамковий закон для туристичної сфери (реєстр №4162). «Законопроєкт про основні засади туристичної діяльності пройшов всі необхідні етапи та опрацювання. Це результат глибокої експертної роботи: ми врахували пропозиції міжнародних партнерів, профільних комітетів, представників туристичної галузі, виконавчої влади, юристів. Ми не просто оновлюємо законодавство, ми формуємо системний підхід до туристичної сфери, що охоплює як фінансові гарантії, так і регуляторну прозорість», - сказав очільник профільного підкомітету Дмитро Нальотов.

Комітет переглянув своє рішення до законопроєкту за реєстр. №4162, який є євроінтеграційним, та рекомендував Верховній Раді України ухвалити акт в цілому як Закон.

Далі затвердили порівняльну таблицю до ще одного євроінтеграційного законопроєкту про захист медіасервісів, які надаються із застосуванням умовного доступу (реєстр. №5870-д). Цей проєкт рекомендували ухвалити в повторному другому читанні і в цілому.

Комітет також підтримав законопроєкт, щодо якого він не є головним, - про використання мови в освітньому процесі (реєстр. № 13072). Ухвалення Закону, як йдеться в пояснювальній записці, сприятиме розвитку української мови в освітній сфері України з гарантією збереження етнічної, культурної та мовної самобутності національних меншин (спільнот) України. Проєкт підтримали за умови, що його текст не передбачатиме можливості перекладу завдань зовнішнього незалежного оцінювання мовою держави-агресора.

У «різному» голова підкомітету з питань музичних індустрій Олександр Санченко поінформував, що найближчим часом у підкомітеті розглянуть тему використання російської музики в розважальних закладах (клубах) та ситуацію з російськими піснями на стримінгових платформах.