«Кордон незламних»: служба, яка не зупинилася після поранення

Він пройшов пекло зруйнованого Бахмута, пережив важке поранення і місяці реабілітації. Та замість цивільного життя знову одягнув форму. Сьогодні цей прикордонник щоденно стоїть на варті безпеки країни - вже не під обстрілами, але там, де кожна помилка може мати фатальні наслідки.

Ми неодноразово зазначали в матеріалах, що Державна прикордонна служба України є невід’ємною складовою системи Міністерства внутрішніх справ України. В умовах повномасштабної війни саме прикордонники першими зустрічають загрози, тримають рубежі держави, виконують бойові завдання на фронті та щоденно забезпечують безпеку в тилу - на пунктах пропуску, де кожна перевірка може запобігти диверсії чи теракту.

«Кордон незламних» - історія прикордонника Артура, для якого служба не закінчилася навіть після важкого поранення.

Артур приєднався до лав Державної прикордонної служби у 2020 році після строкової служби. За фахом - архітектор, але свідомо обрав шлях захисника. З початком повномасштабного вторгнення він ніс службу на західному кордоні, а згодом добровільно вирушив у зону бойових дій.

У складі зведеного загону «Львів-2» Артур обороняв Київщину, ніс службу в Ірпені та Бучі, а пізніше виконував бойові завдання на Донеччині - у Краматорську та зруйнованому Бахмуті.

У Бахмуті Артур разом із побратимами тримав оборону під постійними штурмами противника. Під час одного з обстрілів він дістав тяжке поранення — уламки вразили голову та ногу.

Попереду були складні операції, титанові протези, три переломи ноги та майже шість місяців реабілітації, під час якої Артур заново вчився ходити. Але навіть після цього він не розглядав для себе іншого шляху, окрім служби.

Сьогодні Артур - кінолог у пункті пропуску «Нижанковичі». Разом зі своєю службовою собакою - німецькою вівчаркою Боні, натренованою на пошук вибухових речовин і зброї, він щоденно оглядає транспорт і вантажі.

Люди, які пройшли війну, інакше ставляться до відповідальності: вони знають ціну рішень і не звикли відступати. Артур - саме з таких. Фронт його не зламав, а загартував. Після поранення він не зник і не замкнувся вдома, не шукав виправдань і легших шляхів. Він просто залишився у строю - там, де може бути корисним сьогодні. На іншій ділянці служби, але з тим самим ставленням до справи: уважно, відповідально, без гучних слів. 

Війна навчила Артура головного - триматися свого вибору і не здаватися. І цей вибір він підтверджує щодня своєю роботою.

Департамент комунікації МВС за матеріалами 

Державної прикордонної служби України