Міндовкілля до Всесвітнього дня водно-болотних угідь провело онлайн-нараду з нацпарками

2 лютого до Всесвітнього дня водно-болотних угідь Міндовкілля організувало традиційну зустріч з установами природно-заповідного фонду. Головна тема заходу відображає цьогорічне гасло Секретаріату Рамсарської Конвенції - “Час для відновлення водно-болотних угідь”. Зокрема, у фокусі обговорення була шкода, завдана внаслідок збройної агресії рф, та шляхи подолання її наслідків.

Участь у нараді взяли представники Міндовкілля - перший замміністра Руслан Гречаник та директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян, а також представники установ природно-заповідного фонду.

Як зазначив Руслан Гречаник, водно-болотні угіддя відіграють надважливу роль не лише в життєвому циклі десятків та сотень тисяч водно-болотних птахів, але і являють собою справжні “острівці біорізноманіття”, які є оселищами для десятків, а то й сотень видів рідкісних комах, плазунів, дрібних ссавців та лучно-болотних рослин. 

“Внаслідок повномасштабного російського вторгнення негативного впливу зазнали сотні тисяч гектарів угідь. Бомбардування, пожежі, шум – всі ці фактори негативно впливають на життєві цикли птахів, а зафіксовані випадки обстрілів водних дзеркал та використання територій угідь як плацдармів – явні показники варварства та неповаги до ратифікованих угод та принципів міжнародного співробітництва і людяності”, - підкреслив Гречаник.

У ході свого виступу Едуард Арустамян розповів про основні здобутки української делегації на міжнародній конференції Рамсарської Конвенції (СОР14), яка проходила в Женеві у листопаді. 

“Була проведена велика робота, результатом якої стало схвалення резолюції щодо обмеження прав рф як договірної сторони. Вона включає в себе заборону на обрання на керівні посади допоміжних органів Конвенції, містить заклик чинити тиск на рф з метою запобігання подальшій деградації, пошкодженню або зміні екологічного статусу українських водно-болотних угідь міжнародного значення. Таку резолюцію можна назвати прецедентом в глобальних екологічних конвенціях”, - зазначив він.

У ході наради директори установ природно-заповідного фонду виступили з доповідями щодо стану водно-болотних угідь, що знаходяться на території їхніх парків, та про ту шкоду для довкілля, якої завдала російська агресія. Наразі таких руйнувань зазнали близько 600 тисяч гектарів водно-болотних угідь. 

Тому на порядку денному також обговорили питання їх відновлення. 

Нагадаємо, раніше міжнародна спільнота наголосила на необхідності здійснення екологічної оцінки шкоди, завданої рф Україні та європейському регіону, й надання ефективної міжнародної допомоги для відновлення заповідних територій.