Міжнародна боротьба за справедливість: як Мінʼюст захищає інтереси держави у справах ЄСПЛ, пов’язаних з російською агресією

Міністерство юстиції послідовно захищає інтереси держави на міжнародному рівні у справах, що виникли у зв’язку зі збройною агресією рф проти України. Одним із ключових напрямів цієї роботи стали звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) зі скаргами на масові порушення прав людини та грубі злочини, вчинені росією на тимчасово окупованих територіях.

За понад 10 років було подано низку міждержавних заяв, що охоплюють різні етапи російської агресії — з моменту тимчасової окупації Криму у 2014 році до повномасштабного вторгнення 2022 року. Ці справи стали одними з найскладніших і найбільш комплексних у практиці ЄСПЛ та суттєво вплинули на розвиток міжнародного права у відповідь на сучасні виклики.

Станом на 2025 рік у провадженні ЄСПЛ перебуває 4 міждержавних справ України проти росії:

Кожна з цих справ має виняткове значення як для захисту прав громадян України, так і для зміцнення міжнародного правопорядку, заснованого на законах і правилах.

Рішення ЄСПЛ та їх значення

«Україна проти Росії (щодо Криму)»

Ця справа стала першою міждержавною заявою України, за якою Європейський суд з прав людини ухвалив рішення по суті. Вона охоплює події з 27 лютого 2014 року, коли росія встановила ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь.

25 червня 2024 року ЄСПЛ у своєму рішенні визнав численні порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з боку рф, зокрема: права на життя, свободу, справедливий суд, свободу віросповідання, освіту та захист від дискримінації. Окремо підтверджено факти тортур, переслідувань кримських татар, примусової паспортизації та незаконного поширення російського законодавства на окупованій території.

ЄСПЛ також відзначив масштабні системні утиски української мови та культури в Криму, витіснення українських освітніх і релігійних інституцій, масові обмеження свободи слова й зібрань. В окремих висновках Суд наголосив, що дії росії становлять адміністративну практику — тобто послідовну політику держави, спрямовану на придушення свобод та переслідування за ознаками національності, політичних переконань чи громадянської позиції.

Це рішення стало першою перемогою України у міждержавних справах: воно юридично зафіксувало не лише факт окупації Криму, а й цілеспрямовану політику росії з репресій проти місцевого населення, що відкриває шлях для подальшої відповідальності рф на міжнародному рівні.

«Україна та Нідерланди проти Росії»

9 липня 2025 року Велика палата ЄСПЛ винесла історичне рішення, визнавши масові та системні порушення прав людини з боку росії як під час окупації Донбасу, так і в ході повномасштабного вторгнення. Суд підтвердив:

- цілеспрямовану політику рф щодо знищення України як незалежної держави;

- факти катувань, страти військовополонених, масові депортації та фільтраційні заходи;

- незаконне переміщення та усиновлення українських дітей у рф;

- придушення свободи слова, релігії, протестів та української освіти.

Безпрецедентним стало і формулювання Суду щодо контексту справи: ЄСПЛ наголосив, що дії рф не є звичайним міжнародним конфліктом, а мають на меті ліквідацію України як держави. У рішенні зазначено, що характер насильства, а також відверті заяви російського керівництва щодо заперечення існування української нації створюють загрозу мирному співіснуванню в Європі та підривають систему міжнародного правопорядку, сформовану після Другої світової війни.

«Україна проти Росії (VIII)»

Ця справа стосується нападу росії на три українські військові судна у Керченській протоці 25 листопада 2018 року та захоплення 24 українських моряків. Уряд України подав заяву № 55855/18, у якій стверджує про порушення з боку рф положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 2 (право на життя), статті 3 (заборона катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 6 (право на справедливий суд) та статті 38 (обов’язок держав співпрацювати з ЄСПЛ у розгляді справ). Заява ґрунтується на доказах незаконного затримання, утримання у нелюдських умовах та відсутності справедливого судочинства.

ЄСПЛ оперативно застосував тимчасові заходи відповідно до Правила 39 Регламенту, зобов’язавши росію надати пораненим належну медичну допомогу та роз’яснити юридичні підстави затримання. Незважаючи на ці прямі вказівки, уряд рф не надав інформацію у встановлений Судом строк, пославшись на намір зробити це у «розумний термін» на власний розсуд. Станом на березень 2024 року ЄСПЛ отримав коментарі Уряду України щодо суті справи та готується до подальшого розгляду.

«Україна проти Росії (IX)»

Остання з активних міждержавних справ — № 10691/21 — стосується практики політично вмотивованих убивств, яку, за твердженням України, росія здійснює як на своїй території, так і за її межами — зокрема на території держав-членів Ради Європи.

Йдеться про резонансні вбивства та замахи на опонентів режиму путіна, що за твердженням України є частиною цілеспрямованої політики держави.

ЄСПЛ зареєстрував справу у 2021 році, а у квітні 2025-го повідомив про її комунікацію уряду рф. До справи вже долучилися Польща та Литва як треті сторони, а також шість інших держав отримали запити від Суду щодо надання інформації. Це перша міждержавна заява, в якій Україна на міжнародному рівні ставить на розгляд Суду питання про політично мотивовані вбивства як складову державної політики росії.

Індивідуальні заяви

Одним із важливих аспектів щоденної роботи Уповноваженого у справах ЄСПЛ є представництво України в індивідуальних справах поданих до Суду у зв’язку з російською агресією.

Наразі понад 9,2 тисяч індивідуальних заяв перебуває в ЄСПЛ за категоріями, що стосуються вбивств, насильницьких зникнень, неналежного поводження, порушень прав та переслідувань за релігійними та етнічними ознаками.

Перемога України у міждержавній «Україна та Нідерланди проти Росії» у липні цього року відкриває шлях до розгляду та винесення рішень у низці індивідуальних заяв, що стосуються правопорушень, вчинених на окупованих територіях України з 2014 року.

Рішення ЄСПЛ та компенсації постраждалим

Рішення у міждержавних справах України проти росії у ЄСПЛ також корелюються із запуском та діяльністю Міжнародного реєстру збитків та компенсаційного механізму, завдяки якому громадяни України зможуть отримати стягнуті з рф кошти в якості компенсації за порушення росією їх прав.

Цей факт вже було відображено у рішення щодо прийнятності та суті у справі «Україна та Нідерланди проти Росії», де ЄСПЛ наголосив, що: Суд вважає, що будь-яке майбутнє рішення, прийняте стосовно заявника — Уряду України — у даній справі відповідно до статті 41 Конвенції, має належним чином враховувати створення Реєстру збитків та триваючі дискусії щодо майбутнього механізму компенсації».

Робота Міністерства юстиції України в особі Уповноваженого у справах ЄСПЛ триває — і кожне рішення Суду наближає не лише відновлення справедливості, а й майбутнє, у якому держава-агресор нестиме повну юридичну відповідальність за свої дії.

Підпишись на Телеграм