Міжнародні стандарти і зобов'язання України в пенітенціарній сфері

Тези з лекції Людмили Сугак, заступника Міністра юстиції з питань європейської інтеграції, для курсантів Пенітенціарної академії України

Реформування пенітенціарної системи, хоч і дуже складний, проте надзвичайно важливий для європейської інтеграції процес. Адже заходи з її реформування закріплені у Дорожній карті з питань верховенства права. Без виконання цих заходів Україна не зможе доєднатися до європейської сім'ї.

Міжнародні стандарти у сфері поводження із засудженими

Обов'язкові міжнародні норми, які застосовуються в Україні:

- Європейська конвенція з прав людини (ратифікована Україною в 1997 р.);

- Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (ратифікована Україною у 1997 р.);

- Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання та Факультативний протокол до неї (ратифіковані у 1987 р. та 2006 р. відповідно).

Саме на Європейську конвенцію з прав людини спирається у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Статистика ЄСПЛ є лакмусовим папірцем для того, щоб ідентифікувати системну проблему в сфері запобігання катуванням та нелюдському поводженню в пенітенціарних установах та сфокусувати увагу, на що має бути спрямована пенітенціарна реформа.

Європейська конвенція проти катувань визначає мандат Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (ЄКПТ). ЄКПТ перевіряє, як поводяться із позбавленими волі особами у державах-сторонах Конвенції, щоб посилити захист таких осіб від катувань.

Конвенція ООН проти катувань є міжнародним договором комплексного характеру, який серед іншого містить:

- положення, які дають визначення терміну «катування» (ст. 1 Конвенції). У грудні 2022 р. норми Кримінального кодексу в частині визначення поняття «катування» (ст. 127 Кримінального кодексу України) приведено у відповідність до положень Конвенції ООН проти катувань;

- питання заснування Комітету ООН проти катувань, який, зокрема, здійснює моніторинг дотримання положень Конвенції, а саме: розглядає звіти держав-учасниць Конвенції про виконання положень зазначеного міжнародного договору та індивідуальні повідомлення осіб, які стверджують, що вони є жертвами порушення.

Факультативний протокол до Конвенції ООН проти катувань полягає у створенні системи регулярних відвідувань незалежними міжнародними та національними органами місць, де знаходяться позбавлені волі особи. Зазначеним Протоколом створено Підкомітет ООН з недопущення катувань, який за своїм мандатом схожий на ЄКПТ. Підкомітет здійснює моніторингові візити до держав-учасниць Протоколу і надає за результатами таких інспекцій відповідні рекомендації. Крім цього, Протокол передбачає створення системи регулярних відвідувань, що здійснюються також і незалежними національними органами (НПМ).

Пенітенціарні стандарти ООН і Ради Європи формуються на основі найкращих практик у сфері діяльності служб тюрем і пробації та мають рекомендаційний характер.

У контексті виконання міжнародно-правових зобов'язань Мін’юст є головним відповідальним за співробітництво з Європейським комітетом проти катувань, Комітетом ООН проти катувань та Підкомітетом ООН проти катувань.

Україна забезпечила і сприяла 18 моніторинговим візитам делегацій ЄКПТ (останній – у 2023 році) та 2 візитам Підкомітету ООН (останній – у 2016 році). За результатами інспекції Підкомітету ООН у 2016 році Уряд України схвалив відповідну Дорожню карту, яка включає заходи на виконання наданих Підкомітетом рекомендацій.

Євроінтеграційні зобов’язання у пенітенціарній сфері

Реформування пенітенціарної системи України входить до наших євроінтеграційних зобов'язань. Обов’язкові для євроінтеграції заходи містяться у третьому блоці Дорожньої карти з питань верховенства права «Основоположні права».

Вони спрямовані на:

- імплементацію міжнародних стандартів у сфері виконання кримінальних покарань,

- удосконалення організаційної структури пенітенціарної системи,

- оптимізацію мережі та внутрішньої структури установ виконання покарань і слідчих ізоляторів,

- формування збалансованого навантаження на пенітенціарну систему,

- впровадження новітніх підходів у поводженні із засудженими та особами, взятими під варту.

Також серед зобов’язань України – створити належні умови тримання для 3000 засуджених та осіб, взятих під варту, розпочати будівництво слідчого ізолятора на 1072 місця, а також створити для екстрадованих осіб 134 місця тримання, що відповідають міжнародним та національним стандартам.

Щоб стати повноцінним членом ЄС, Україна також зобов'язалася підвищувати ефективність виправних заходів, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства, та відходити від покарань у вигляді позбавлення волі до громадських робіт та штрафу із електронним моніторингом. Одним із таких заходів є пробація. Це зменшить навантаження на пенітенціарну систему та бюджет держави, з якого виділяються кошти на утримання осіб в місцях позбавлення волі, і сприятиме ресоціалізації правопорушників.

Крім того, серед заходів – ефективна протидія катуванням, посилення механізмів запобігання корупції, покращення медичного забезпечення, цифровізація пенітенціарної системи, а також підвищення професійного рівня персоналу.

Плани щодо переходу на стандарти Ради Європи

Наразі основою для реформ є схвалена у 2022 році Стратегія реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року. Її мета – створити гуманістичну систему виконання кримінальних покарань, яка гарантуватиме безпеку суспільства та забезпечуватиме соціальну адаптацію засуджених та осіб, взятих під варту.

Міністерство юстиції уже підготувало та подало на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт нового операційного плану реалізації Стратегії у 2025-2026 роках, що розроблявся з урахуванням попередніх результатів, руйнівних наслідків війни та цілей Стратегії.

Одними із пріоритетних заходів є реалізація публічних інвестиційних проектів із реконструкції та будівництва установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.

Також в проєкті плану є заходи щодо відновлення пошкоджених обʼєктів пенітенціарної системи внаслідок війни. Передбачається забезпечення можливості засудженим направляти звернення щодо відшкодування шкоди від збройної агресії РФ.

Крім того, сьогодні триває створення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах, завданням якої є встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах осіб з метою поновлення порушених прав.

Приведення інфраструктури пенітенціарної системи у відповідність до стандартів Ради Європи непростий процес, однак обов’язковий для вступу України до Євросоюзу.

Підпишись на Телеграм