"МВС Незламні": Історія гвардійця Максима Юзвяка
Міністерство внутрішніх справ України спільно з OBOZ.UA продовжують комунікаційну кампанію, покликану розповісти про ініціативу «МВС Незламні», історії її учасників та силу відновлення через спорт. Це історії про людей, які після важких поранень не зламалися, а знайшли у собі сили почати новий етап життя, повернутися до активності, служби та боротьби - уже у новій для себе реальності.
На війні людина дуже швидко вчиться розрізняти справжнє. Не за словами - за вчинками. За тим, хто після найтяжчого поранення не говорить про втрати, а будує плани повернення у стрій.
У січні 2025 року поблизу Торецька під час бойового виходу ворожий FPV-дрон ударив поруч із позицією Максима. Поранення виявилися надзвичайно тяжкими - він втратив зір на одне око та обидві ноги. Але навіть зараз, проходячи реабілітацію та протезування, Максим говорить про майбутнє. Про службу. Про спорт. Про життя.
До війська Максим долучився як доброволець у липні 2024 року, до цього з початком повномасштабного вторгнення займався волонтерською діяльністю.
Максим Юзвяк, який повернувся на Батьківщину із Вроцлава (Польща) 2022 року, спочатку брав участь у евакуації цивільного населення, а вже з квітня разом із благодійниками здійснював постачання транспорту та спорядження для потреб Сил безпеки й оборони України. До червня 2024 року Максиму разом із однодумцями вдалося забезпечити фронт понад 300 автівками, також дронами, «старлінками», засобами індивідуального захисту, оптикою тощо. У липні 2024 року він сам доєднався до військових побратимів - став оператором дронів у складі підрозділу НГУ.
За освітою Максим - фінансист зі знанням іноземної мови, має ступінь магістра з фінансів. До вишу навчався у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна. Працював бухгалтером, адміністратором проєктів, згодом займався підприємницькою діяльністю у сфері реклами, відкрив з товаришем у Києві три ресторани. У 2021 році він продав свою частку бізнесу і оселився у Вроцлаві, де і знаходився на момент початку повномасштабного вторгнення.
Зараз Максим проходить процес реабілітації та протезування, активно займається адаптивним спортом та плаванням.
Після відновлення повернувся у підрозділ безпілотних систем на посаду аналітика.
Він приєднався до проєкту «МВС Незламні» і займається регулярно - по два-три рази на тиждень. Максим не втратив ані бойового духу, ані позитиву - і сьогодні надихає всіх навколо своїм прикладом.
Як зазначає військовий, фізична активність на шляху до відновлення відіграє важливу роль. Буквально, щоб «стати на ноги» після ампутації двох нижніх кінцівок потрібна неабияка фізична підготовка.
Після навчання у військовому ліцеї Максим продовжив займатися легкою атлетикою, згодом до спортивних захоплень додалися бокс, катання на гірських лижах та сноуборді, також на вейкборді.
Плаванням Максим не займався професійно чи регулярно до поранення. Але зараз у процесі реабілітації плавання стало не просто видом спорту, а життєвою необхідністю та потужним інструментом відновлення.
За словами Максима, плавання кардинально змінило його самопочуття. Це не тільки фізичне відновлення м'язів, які не задіяні під час протезування, але й потужна психологічна розрядка.
Завдяки тренуванням у басейні Максим знову почав плавати у відкритих водоймах - зокрема, у Дніпрі в рамках літньої програми проєкту. Це дало поштовх до нових відкриттів:
Мета гвардійця у плаванні - не олімпійські рекорди, а повне відновлення фізичної активності (наскільки це можливо) та повернення до повноцінного життя.
І, можливо, саме в цих словах - головна суть його історії.
Незламність - це не відсутність болю.Незламність - це здатність після нього знову обрати життя.
Департамент комунікації МВС