МВС презентувало книгу про Голодомор: архівні документи, свідчення очевидців
У МВС України презентували книгу — «Голодомор 1932–1933 років: геноцид українського народу. Збірник документів і матеріалів».
Презентація відбулася в межах круглого столу «Диджиталізація документів Галузевого державного архіву МВС: оприлюднення правди про злочини комуністичного тоталітарного режиму». Захід об’єднав науковців, освітян, студентів і представників державних інституцій.
У заході взяв участь Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який зазначив, що виховання молодого покоління через вивчення історії українського державотворення, усвідомлення причин і наслідків трагічних для народу подій є спільним обов’язком кожного дорослого українця.
Електронна версія книги доступна на вебпорталі МВС, а друковані примірники отримали університети, бібліотеки та наукові установи.
За словами Інни Ящук, Державного секретаря МВС та голови редакційної колегії, це перша публікація, що вводить до наукового обігу унікальні документи та усні свідчення, які раніше не публікувались.
Науковий редактор і упорядник збірника, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Володимир Щербатюк, окреслив наукову концепцію видання:
Водночас упорядник збірника звернув увагу на важливості співпраці з Національною спілкою краєзнавців України, зокрема на залученні до досліджень матеріалів місцевих краєзнавців та краєзнавчих музеїв, де нині зберігаються зібрані раніше спомини очевидців.
Визначаючи стратегію дослідження Голодомору 1932–1933 рр., професор В. Щербатюк підкреслив:
У книзі оприлюднено кримінальні справи з фонду 32 Галузевого державного архіву МВС, які — як зазначив Юрій Сокур, кандидат юридичних наук, доцент і співавтор збірника — дають моторошне, але правдиве свідчення:
У аналітичній довідці про результати опрацювання архівних справ фонду зазначено, що радянська влада брехливо виправдовувала свій злочин тим, що більшість українських селян не вступали до колгоспу й так би мовити свідомо наважувались на канібалізм, були «ледарями та становили елемент суспільства, який розклався» і тому вони ніби становили загрозу радянському суспільству і повинні бути знищені (міра покарання – розстріл) або ж ув’язнені на різні строки.
Книга стала результатом співпраці МВС із науковцями Національної академії внутрішніх справ, Національної спілки краєзнавців України та краєзнавчими музеями. Про практичну реалізацію ідеї розповів співавтор книги Дмитро Байкєніч, кандидат історичних наук і військовослужбовець НГУ:
Під час роботи зі справами архіву МВС було виявлено ряд документів, які висвітлюють переддень і перебіг Голодомору. Серед документів знайдені унікальні та добре збережені матеріали. Оприлюднили їх у 4 розділі збірника.
Опубліковані документи унаочнюють, як режим накладав непомірні оподаткування та платежі, постійно намагався роз'єднати суспільство за соціальним і матеріальним станом.
Відповідальний за випуск книги, доктор філософії з галузі публічне управління та адміністрування, начальник управління медіамоніторингу та аналітичного супроводження Департаменту комунікації МВС Андрій Загорулько зазначив:
Історія дослідження Голодомору в НАВС започаткована зусиллями професора Василя Сокура і в різні часи підтримувалася науковцями — Олександром Кузьмінцем, Володимиром Щербатюком, Валерієм Калиновським, Оленою Шкуратенко, Дмитром Курасом, Юрієм Сокуром та Андрієм Загорульком. З їх ініціативи за участі здобувачів вищої освіти проводилися численні академічні наукові заходи – відкриті лекції, конференції, круглі столи, наукові семінари, що були присвячені не лише подіям 1932–1933 рр., а й Голодоморам 1921–1923 та 1946–1947 років.
Книга «Голодомор 1932–1933 років: геноцид українського народу. Збірник документів і матеріалів» — ще один крок у поверненні українцям правди про себе. Це — про відповідальність. Про пам’ять.
Департамент комунікації МВС