Належне виконання рішення суду, зокрема щодо порядку побачення з дитиною, є складовою права на справедливий суд – КЦС ВС
Районний суд зобов’язав матір не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини, а також установив графік його побачень із нею. У виконавчому листі лише зобов’язано матір не перешкоджати батькові у вихованні дитини.
За підсумками призначених державним виконавцем зустрічей сторін, на яких мати заявила, що не перешкоджає батькові брати участь у вихованні дитини, виконавець склав акт про повне виконання рішення суду і закрив виконавче провадження
Батько просив суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги щодо визнання бездіяльності державного виконавця, вказавши, що у виконавчому листі не зазначено резолютивної частини рішення районного суду, яка б установлювала спосіб та порядок призначення та організації зустрічей стягувача, батька, із дитиною, а державний виконавець не має права самостійно застосовувати порядок виконання судового рішення.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував попередні судові рішення, визнав протиправними дії державного виконавця, зробивши такі правові висновки.
Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
Виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами ч. 1, 2 цієї статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає в забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а в разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
Верховний Суд врахував, що рішенням суду, на виконання якого видано виконавчий лист, врегульовано питання щодо часу та місць побачення батька з дитиною, водночас такі відомості не відображенні у виконавчому документі.
Надаючи оцінку положенням п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» про те, що виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, Верховний Суд врахував, що в разі виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною, про усунення перешкод у побаченні з дитиною законодавець у ч. 2 ст. 64-1 зазначеного Закону передбачив спеціальне правило про те, що виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням суду, а в разі якщо вони судовим рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
Застосування цього спеціального правила не суперечитиме правилам п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавець має дотримуватись і вимог, зазначених у ч. 2 ст. 64-1 вказаного Закону.
Отже, у цій категорії справ під час виконання виконавчого листа має враховуватися зміст і резолютивна частина рішення суду про встановлення способу й порядку участі одного з батьків у вихованні дитини, незважаючи на незазначення таких відомостей у виконавчому документі, що є винятком із п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Верховний Суд наголосив на тому, що виконанням виконавчого документа досягається єдина мета – виконання відповідного рішення суду. Оскільки в рішенні суд визначив графік побачень стягувача з дитиною (час та місце), виконавець не вправі змінювати таке рішення суду, що виконується.
Постанова Верховного Суду від 9 листопада 2022 року у справі № 753/11909/21 (провадження № 61-2624св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107509962.
