НАЗК закликає Верховну Раду не руйнувати декларування та не приховувати від суспільства дані про осіб, які вчинили корупційні злочини
4 вересня 2023 року парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності зробив крок назад в антикорупційній реформі, підтримавши низку суперечливих норм в проекті Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (№9587-Д).
Деякі правки до законопроекту внесені в обхід Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики та законопроекті про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану (№9534)
НАЗК вбачає ризики прийняття законопроекту 9587-Д до другого читання з певними правками, а саме:
1. Приховування від громадян, журналістів та доброчесних керівників даних Реєстру осіб, які вчинили корупційні та повʼязані з корупцією правопорушення
Запропоновані народними депутатами зміни до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» фактично знищують Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр).
Цим законопроектом планується не внесення до Реєстру відомостей про осіб, яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також видалення більшості вже наявних відомостей про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення.
Це, зокрема, призведе до того, що спеціальні перевірки керівників на державній службі та в органах місцевого самоврядування, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» у частині перевірки притягнення особи до відповідальності за вчинення корупційних та повʼязаних з корупцією правопорушень, стануть фікцією.
Реєстр сьогодні налічує 46 556 осіб. З них 1 961 осіб притягнуті до дисциплінарної відповідальності, 29 457 – до адміністративної відповідальності, а 15 138 – до кримінальної. Після внесення вищезазначених змін до ст. 59 орієнтовно залишиться 5 021 особа. Йдеться про видалення відомостей про осіб, притягнутих до дисциплінарної, адміністративної та частини осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності.
2. Зміни до статті 366-2 Кримінального Кодексу України, які фактично унеможливлюють притягнення до кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях щодо орендованого майна.
Правка до статті 366-2 Кримінального Кодексу України нівелює кримінальну відповідальність за подання недостовірних відомостей до декларації та не відповідає принципу правової визначеності.
Запропонована правка передбачає, що у разі, якщо службовець не задекларував орендоване майно, то під час визначення покарання враховуватиметься лише та сума, яку декларант має платити за оренду такого майна. Якщо декларант вказує, що користувався квартирою безкоштовно або занижує її вартість, то уникає кримінальної відповідальності.
Необхідно зазначити, що внесення змін до статті 366-2 Кримінального Кодексу України не було предметом законопроекту №9587-Д у першому читанні, і крім того, на засіданні 9 серпня 2023 року представники Національного агентства висловлювали свої зауваження до проекту Закону (№ 9587-2). Тоді основний проект Закону (№ 9587) та альтернативні до нього проекти законів (реєстр. №№ 9587-1, 9587-2) були відхилені.
3. Зміни до статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 59 Закону “Про запобігання корупції” породжують підстави невключення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення за недостовірне декларування.
Подання у декларації завідомо недостовірних відомостей є суттєвим адміністративним правопорушенням, і тому запропоновані зміни до законопроекту №9587-Д в редакції до другого читання є неприпустимими з наступних підстав:
НАЗК акцентує, що публічність інформації про осіб, що вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, є вимогою громадян України. 89% громадян України вважають корупцією другою після війни найбільшою проблемою. Вочевидь, окремі представники влади вважають по іншому.
Ні Президент, ні Премʼєр-міністр, ні інші керівники у разі таких змін не зможуть запобігти призначенню особи, яка була причетна до корупційних практик, на посаду.
НАЗК сподівається, що у Парламенті є народні депутати, які працюють на громадян, поставлять на підтвердження та не проголосують за зазначені правки Комітету з питань правоохоронної діяльності.
Якщо відповідна правка не отримає 226 голосів народних депутатів, то вона буде вважатись такою, що не підтримується Верховною Радою. Таким чином ми можемо захистити чинні норми законодавства України, які не будуть руйнувати існуючу систему.
Можливість вирішити ситуацію в правовій площині також є і в Президента України – відповідно до ст. 106 Конституції України він має право накласти вето щодо прийнятих Парламентом законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради.
Сьогодні у влади є шанс дати потужний сигнал українському суспільству на його запит на справедливість, продемонструвати єдність і послідовність в боротьбі з корупцією.
Нагадаємо, за результатами соціологічного опитування Центру Разумкова, майже 92% громадян України хочуть, щоб державні службовці публічно задекларували статки, набуті під час війни.
Зазначимо, 3 вересня 2023 посли G7 у своїй заяві відзначили важливість уникнення лазівок для орендованих активів та важливість обмежити кількість винятків, пов’язаних з безпекою.