Олена Висоцька: Російські військовополонені скаржаться на «катування» історіями про гетьманів та державним гімном України

Під час повномасштабного вторгнення Україна швидко пристосувала правові підстави утримання військовополонених, було знайдено місця, де їх утримувати, обладнано їх. Це дуже складні процеси, але наша держава дійсно напрацювала компетенцію, яка є унікальною у світі. Про це повідомила заступниця Міністра юстиції України Олена Висоцька в  інтерв'ю виданню «Укрінформ».

«Ми їх утримуємо в нормальних умовах, щоб здоровими повернути до росії й забрати наших полонених. Більше російські полонені нам нічим не цікаві. Наразі можна констатувати, що ми створили для російських полонених умови, які повністю відповідають вимогам Женевської конвенції, яка, до речі, не така конкретна, як хотілося б. У ній є дуже загальні декларативні речі. Наприклад, передбачається зв’язок військовополонених із рідними через листи. Натомість ми запропонували IP-телефонію, що зручніше і швидше, ніж писати листа», – зазначила заступниця очільника українського Мін'юсту.

Натомість, за її словами, в ефірі федеральних каналів, коли повертаються в рф, росіяни скаржаться на «катування»  в українському полоні. Втім, їхнє трактування поняття «катування» виявилось досить нестандартним.

«Керівник установи, де утримуються полонені, розвісив плакати із зображенням українських гетьманів та їхньою біографією. Хтось із полонених скаржився, називаючи це катуванням. Таким же, на думку полонених росіян, є й хвилина мовчання за загиблими внаслідок російської агресії в Україні, яка оголошується щодня о 9 ранку згідно з указом Президента, а після неї – лунає гімн України. Тобто, росіяни в ефірі федеральних каналів говорять, як ми їх “катуємо” історіями про гетьманів та державним гімном, коли повертаються з полону в росію», – розповіла Олена Висоцька.

Говорячи ж про те, як функціонувала українська пенітенціарна система з початку повномасштабного вторгнення рф, заступниця Міністра юстиції зазначила, що у перші дні через швидку окупацію окремих регіонів було втрачено 11 установ і майже 3 тисячі тюремного населення. Плюс – персонал. Наразі з них у Херсонській області деокуповано 4 установи: 1 слідчий ізолятор і три колонії. На окупованих територіях Київщини та Харківщини не було таких установ.

«Усі ув'язнені, яких загарбники випустили під час відступу, повернулися до Херсонського слідчого ізолятора! Іноді ув’язнені поверталися через відсутність можливості виїхати чи сховатися. Декого допомагали виявляти на блокпостах наші військові чи поліція, особу ідентифікували за допомогою Реєстру засуджених та ув’язнених. До речі, коли ми повернули собі управління Херсонським СІЗО, виявилося, що його охороняли довічно засуджені, які самі згуртувалися. Таке рішення вони пояснили тим, що хотіли пов’язувати життя з Україною і не бажали погіршувати своє юридичне становище, тож не здалися ворогу і дуже розраховують на перегляд своїх вироків. Це заслуговує на повагу і увагу від суспільства», – поінформувала Олена Висоцька.

Наразі утримувані у Херсонському СІЗО разом із довічниками переміщені до установ Миколаєва та Одеси, бо в Херсоні досі зберігається небезпека.

А ось засуджених росіяни вивозили із колоній. Так, в трьох установах Херсонщини не дорахувалися близько 2 тисяч засуджених. Частину з них росіяни вивезли до Голопристанської установи, яка розташована на досі окупованій території на іншому березі Дніпра, в Крим, в “л/днр” або навіть до росії.

«Говоримо, що це заручники, цивільні полонені, яких росіяни вкрали і вивезли незрозуміло куди. Нам невідомо, як загарбники ставляться до цих людей і в якому вони статусі. Тому зараз ми більше зосереджені навколо долі саме цих осіб. Росія має повертати нам захоплених цивільних просто так, а не включати в обміни військовополонених. Включення цивільних осіб в ці обміни є порушенням Женевської конвенції з боку росії», – акцентувала заступниця Міністра юстиції.

Говорячи про «платні камери» в СІЗО Олена Висоцька поінформувала, що від початку цього проєкту вдалося наповнити бюджет на 16 мільйонів гривень, і це з розрахунку, що капітальні видатки у 2022 році на пенітенціарну систему складали всього 1 мільйон грн.

«Це успішна ініціатива, але зараз ми не відкриваємо нові камери з поліпшеними побутовими умовами в СІЗО, бо не маємо для цього місця. Зараз ми не можемо ремонтувати більше однієї безкоштовної камери в місяць через наповненість СІЗО і відсутність можливості на час ремонту переселити в інше місце ув’язнених. Тож наразі ремонтуємо місця загального користування», – повідомила заступниця очільника українського Мін'юсту.