Особливості травневого нересту риб у водоймах країни

Незважаючи на певну відмінність температурного режиму водних об'єктів, хід нерестової кампанії у травні загалом відповідав середньобагаторічним показникам.

Так, станом на початок травня закінчився масовий нерест щуки, білизни, в'язя, вирезуба, окуня, йоржа звичайного. У першій половині місяця відбувався масовий нерест ляща і сріблястого карася (перший пік), закінчився нерест плітки, харіуса європейського, лосося дунайського і підуста звичайного та розпочався нерест судака, марени, головня, верховодки.

У річках станом на середину травня віднерестували більшість представників іхтіофауни, за виключенням лина, плоскирки, сазана та сома європейського, продовжувався також порційний нерест сріблястого карася.

Станом на третю декаду місяця на дніпровських водосховищах закінчився масовий нерест ляща та судака (90% проаналізованих плідників цих видів вже віднерестували), остаточна ікра у самиць плітки відмічена не була. Плідники сріблястого карася переважно (80%) були у стані безпосереднього нересту, що свідчило про проходження другого піку цього виду. У третій декаді травня розпочався масовий нерест синця, відмічений нерест сазана. Стан гонад плідників плоскирки, краснопірки та лина свідчили про їх безпосередню готовність до масового нересту на початку червня.

Спостереження за станом гонад промислових видів риб здійснювалось шляхом вибіркового розтину особин, вилучених з незаконних уловів. Крім того, фіксувались зовнішні ознаки («перлиновий висип», стан черевної порожнини, наявність вибійних статевих продуктів). Хід нересту червонокнижних видів риб визначався науково-дослідними установами та за результатами візуального обстеження рибоохоронцями вилучених з незаконних знарядь лову водних біоресурсів, з подальшим випуском їх до природного середовища.

Явищ резорбції статевих продуктів не відмічено, розмірно-вагові показники плідників здебільшого відповідали біологічній нормі.

Основними факторами, які впливають на успішне проходження нересту водних біоресурсів є температура води, гідрохімічні показники, рівневий режим водойми та наявність субстрату для відкладання ікри.

Так, у переважній більшості областей України були сприятливі умови для природнього відтворення водних біоресурсів. Зокрема, температура води у водоймах протягом травня становила від 12-19,60С – у східних областях, 10-210С – на півночі України, 15-20,50С – на півдні України, 11,6-200С – у центральних областях країни, 7-210С – у західних областях.

Вміст розчиненого у воді кисню перебував у межах рибогосподарської норми, мінімальний показник якої становить 4 мгО2/дм3.

Коливання рівнів води протягом травня у більшості регіонів були не значними та відповідали нормі, окрім водойм Чернівецької області (р. Дністер та Дністровське водосховище), Чернігівської (р. Десна, р. Дніпро), Херсонської (р. Дніпро) та Донецької (р. Вовча).

Водночас для покращення умов природного відтворення водних біоресурсів рибоохоронцями на водоймах України встановлювалися штучні нерестовища.  Зокрема, Миколаївським рибоохоронним патрулем спільно з Українським товариством мисливців та рибалок встановлено 1000 штучних нерестовищ на р. Південний Буг. Ще 480 штучних гнізд-нерестилищ виготовлено та встановлено рибпатрульними Вінниччини спільно з користувачами водних біоресурсів на Ладижинському та Дмитренківському водосховищах.

Слідкуйте за подіями нерестового періоду і не тільки, підписавшись на телеграм-канал Держрибагентства і будете в курсі всіх актуальних подій.