Перший Молитовний сніданок Державної кримінально-виконавчої служби «МОЛИТВА ЩО ОБ’ЄДНУЄ»

За ініціативи заступниці Міністра Юстиції України Олени Висоцької та Виконавчого Директора Української Християнської Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення  волі» В’ячеслава Когута, для  спільної молитви зібралися представники: Міністерства Юстиції України, Державної кримінально-виконавчої служби, Всеукраїнської Ради Церков та Релігійних Організацій, Міністерства Оборони України, Міністерства Охорони Здоров’я, Національної Гвардії України, Офісу Генерального Прокурора України, Української Християнської Міжконфесійної Місії «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі», народні депутати Верховної Ради України, капелани та громадські діячі.

Організований у 1953 році, вперше президентом США Дуайтом  Ейзенхауером  Національний молитовний сніданок сьогодні об’єднує силою молитви людей різних національностей, релігій та політичних орієнтацій. Щороку молитовні сніданки  об’єднують понад 5 000 людей, серед яких представники більш ніж 130 національностей з усіх континентів та нагадують учасникам: «Те, що об’єднує нас, значно більше того, що нас розділяє». На сьогоднішній день ця, здавалось би, проста ідея спільних зустрічей задля взаємної підтримки, спілкування та пошуку «кращого шляху» стала основою для виникнення малих груп у понад ніж 180 країнах на всіх континентах.

Історія походження молитовних сніданків:

Згідно з 21-м розділом Євангелія від Івана, Ісус запросив декількох Своїх друзів приєднатися до Нього за трапезою на березі Тиверіадського озера. Під час сніданку Він показав великодушність Бога через багатий улов риби у нерибному місці; любов – через спілкування з Петром, який перед тим зрікся Його; а також виключну важливість загальних зустрічей, під час яких можна разом розділяти їжу, спілкуватися та молитися.

Саме за цим принципом вже в наші часи у 1942 році було засновано групи духовного спілкування за сніданком у Сенаті та Палаті представників США. Заснована на вченні, принципах і особистості Ісуса Христа, ця ідея почала спонтанно поширюватися з небаченою швидкістю, задовольняючи потребу, яку вже давно відчували люди з усіх прошарків суспільства сучасного світу. Адже на таких зустрічах люди знаходять розуміння, віру та надію у майбутнє.