Понад 50 судових рішень на користь АРМА ухвалено у 2021 році
У минулому році АРМА супроводжувало 109 судових справ. Представники Агентства безпосередньо взяли участь у 198 судових засіданнях, за підсумками яких:
Також 44 справи, судові рішення за якими не ухвалено, перебувають на розгляді у судах різних інстанцій.
Крім того, АРМА підготовлено:
Предметом спору переважної більшості судових справ, де стороною/третьою особою виступає АРМА, є:
І. Визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна та договорів купівлі-продажу майна (активу), на яке накладено арешт у кримінальному провадженні.
Представники АРМА, формуючи лінії захисту інтересів Нацагентства, під час представництва в судах України у такій категорії справ використовували наступну аргументацію:
Відмовляючи у задоволенні позовів та ухвалюючи судові рішення на користь АРМА, судами різних інстанцій переважно враховано позицію Агентства.
ІІ. Визнання протиправними дій щодо обрання управителя арештованого майна та скасування рішення Тендерного комітету АРМА про обрання управителя активу, визнання недійсним договору управління.
Суди, враховуючи позицію представників АРМА в суді та ухвалюючи рішення на користь Агентства, зазначають, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з боку власника майна та вважають, що:
Водночас потенційному управителю не забороняється надсилати запит до Національного агентства з проханням про надання чітких характеристик та властивостей потенційного об’єкта управління для формування Програми управління відповідним активом.
Спільними для обох категорій справ є те, що договори купівлі-продажу, договори управління майном, на яке накладено арешт в рамках кримінального провадження та, яке перебуває в управлінні Агентства відповідно до вимог ЗУ про АРМА, не порушує права власності позивачів, оскільки це право позивачів першочергово вже було обмежено в силу накладення арешту на майно.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і в такому разі перевірка спірного договору на його відповідність вимогам законодавства не здійснюється.