Позапланові перевірки та інституційні аудити: яка між ними різниця та чи будуть у 2024/2025 н. р.

Стаття про особливості проведення позапланових перевірок та інституційних аудитів закладів освіти в умовах воєнного стану опублікована в журналі «Практика управління закладом освіти» № 10/2024 в межах виконання Меморандуму між Державною службою якості освіти України та Цифровим видавництвом «Експертус».

З упровадженням воєнного стану КМУ припинив заходи державного нагляду (контролю). У 2023 році та на початку 2024-го діяв мораторій: не проводили ні інституційних аудитів, ні планових перевірок закладів освіти. Тим часом від громадян і колективів закладів освіти накопичувалися звернення та скарги, на які реагувати практично не було повноважень.

Лише в лютому 2024 року МОН дало старт інституційним аудитам і позаплановим перевіркам закладів освіти.

Філософія перевірок та інституційних аудитів кардинально різна. У першому випадку — це реакція на порушення вимог законодавства та, у підсумку, вимога їх усунути. При цьому Державна служба якості освіти України (далі — Служба) може ініціювати перевірку, лише якщо є серйозна загроза правам, законним інтересам, життю й здоров’ю учасників освітнього процесу.

Підстав для проведення позапланової перевірки всього три:

Для проведення такої перевірки Служба чи її територіальний орган формує комісію. Вона розпочинає перевірку без попередження закладу освіти, однак лише у присутності керівника закладу або особи, яка його замінює.

Комісія може з’ясовувати лише ті питання, необхідність вивчення яких стала підставою для проведення позапланової перевірки.

В акті члени комісії фіксують виявлені порушення і встановлюють термін їх усунення. Керівник закладу освіти може додати свої зауваження. Якщо у вказаний термін заклад освіти не усуне порушення, то настає адміністративна відповідальність — попередження чи штраф.

Мета проведення інституційного аудиту зовсім інша: надати закладу освіти та його засновнику рекомендації щодо поліпшення освітніх й управлінських процесів. Звісно, у цій процедурі є частина заходів державного нагляду (контролю), бо ж експертна група вивчає діяльність і внутрішні документи закладу освіти на їх відповідність законодавству. Та це очевидна необхідність як складник вивчення рівня організації управлінського процесу.

Основна ж частина процедур інституційного аудиту присвячена вивченню діяльності закладу загальної середньої освіти за чотирма напрямами:

За кожним напрямом визначено чіткі вимоги, критерії та індикатори, за якими експерти оцінюють діяльність закладу. Як результат, школа та її засновник отримують висновки і рекомендації щодо вдосконалення освітнього й управлінського процесів.

За результатами позапланових перевірок навряд чи виведемо якісь узагальнення, бо це — суто реакція на ту чи ту скаргу. А от за результатами інституційних аудитів, які провели в березні-травні цього року, зробили висновки.

По-перше, цій процедурі довіряють засновники, керівники й педагогічні колективи шкіл. Про це свідчать їхні заяви на проведення інституційних аудитів у позаплановому порядку. Так, із 45 інституційних аудитів 24 відбулися за заявою керівників закладів освіти, 20 — з ініціативи засновників, а 1 — за рішенням педагогічної ради. Це було свідоме бажання отримати від освітніх експертів чіткі поради щодо вдосконалення роботи їхніх шкіл у непростих умовах воєнного стану.

У більшості закладів освіти, де відбувся інституційний аудит, освітнє середовище та система оцінювання результатів навчання учнів потребують покращення. Водночас педагогічну діяльність й управлінські процеси в половині закладів оцінено на достатньому рівні.

Позитивні тенденції проглядаються в питаннях налагодження співпраці між учасниками освітнього процесу, запобігання насильству, формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм, а також ефективної кадрової політики й академічної доброчесності. У більшості закладів освіти виконання цих вимог оцінено на достатньому рівні.

Найпроблемнішими виявилися питання безпеки учасників освітнього процесу. У 72% випадків територія та приміщення шкіл доступні для сторонніх осіб. Тож громади мають докласти зусиль, щоб виправити цей суттєвий недогляд, зважаючи, що країна перебуває в умовах війни з підступним ворогом.

Частина засновників чомусь не приділяє належної уваги облаштуванню майданчиків для учнів початкової школи. 31% закладів освіти не мають таких середовищ, де діти могли б проводити час окремо від старшокласників.

Якщо говорити про укриття, то 65% закладів освіти облаштували найпростіші з них. Місткість 74% захисних споруд відповідають кількості учнів. Однак у 49% шкіл не створено умов для проведення навчальних занять в укриттях під час повітряної тривоги.

Оскільки цьогоріч на облаштування укриттів виділено значні бюджетні кошти, засновники мають змогу виправити ситуацію у своїх громадах. Приміром, на вебресурсі «Моя Фортеця» зібрано всю необхідну інформацію, що допоможе керівникові закладу освіти пройти шлях від проєкту укриття до початку його будівництва.

Оскільки на час воєнного стану Служба має повноваження проводити лише позапланові інституційні аудити, то все залежить від волі педагогічних колективів і громад.

На початок нового навчального року вже погоджено проведення інституційних аудитів у понад 50 закладах загальної середньої освіти. Якщо й надалі ініціатива від керівників закладів освіти та від засновників триматиметься з такою динамікою, то в підсумку очікуємо на понад 80 інституційних аудитів. Тобто з урахуванням аудитів, проведених у першому півріччі, їх буде понад 120.



За результатами інституційного аудиту школа отримує висновок про якість освітньої діяльності та управлінських процесів і рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Якщо керівник закладу освіти чи його засновник хочуть ініціювати інституційний аудит, то слід подати заяву до територіального органу Служби. Але потрібно обов’язково обґрунтувати причину, навіщо проводити таке зовнішнє оцінювання освітнього та управлінського процесів у закладі освіти.

(за результатами 45-ти інституційних аудитів, проведених у березні-травні 2024 року)

Стаття про особливості проведення позапланових перевірок та інституційних аудитів закладів освіти в умовах воєнного стану опублікована в журналі «Практика управління закладом освіти» № 10/2024 в межах виконання Меморандуму між Державною службою якості освіти України та Цифровим видавництвом «Експертус».

З упровадженням воєнного стану КМУ припинив заходи державного нагляду (контролю). У 2023 році та на початку 2024-го діяв мораторій: не проводили ні інституційних аудитів, ні планових перевірок закладів освіти. Тим часом від громадян і колективів закладів освіти накопичувалися звернення та скарги, на які реагувати практично не було повноважень.

Лише в лютому 2024 року МОН дало старт інституційним аудитам і позаплановим перевіркам закладів освіти.

Філософія перевірок та інституційних аудитів кардинально різна. У першому випадку — це реакція на порушення вимог законодавства та, у підсумку, вимога їх усунути. При цьому Державна служба якості освіти України (далі — Служба) може ініціювати перевірку, лише якщо є серйозна загроза правам, законним інтересам, життю й здоров’ю учасників освітнього процесу.

Підстав для проведення позапланової перевірки всього три:

Для проведення такої перевірки Служба чи її територіальний орган формує комісію. Вона розпочинає перевірку без попередження закладу освіти, однак лише у присутності керівника закладу або особи, яка його замінює.

Комісія може з’ясовувати лише ті питання, необхідність вивчення яких стала підставою для проведення позапланової перевірки.

В акті члени комісії фіксують виявлені порушення і встановлюють термін їх усунення. Керівник закладу освіти може додати свої зауваження. Якщо у вказаний термін заклад освіти не усуне порушення, то настає адміністративна відповідальність — попередження чи штраф.

Мета проведення інституційного аудиту зовсім інша: надати закладу освіти та його засновнику рекомендації щодо поліпшення освітніх й управлінських процесів. Звісно, у цій процедурі є частина заходів державного нагляду (контролю), бо ж експертна група вивчає діяльність і внутрішні документи закладу освіти на їх відповідність законодавству. Та це очевидна необхідність як складник вивчення рівня організації управлінського процесу.

Основна ж частина процедур інституційного аудиту присвячена вивченню діяльності закладу загальної середньої освіти за чотирма напрямами:

За кожним напрямом визначено чіткі вимоги, критерії та індикатори, за якими експерти оцінюють діяльність закладу. Як результат, школа та її засновник отримують висновки і рекомендації щодо вдосконалення освітнього й управлінського процесів.

За результатами позапланових перевірок навряд чи виведемо якісь узагальнення, бо це — суто реакція на ту чи ту скаргу. А от за результатами інституційних аудитів, які провели в березні-травні цього року, зробили висновки.

По-перше, цій процедурі довіряють засновники, керівники й педагогічні колективи шкіл. Про це свідчать їхні заяви на проведення інституційних аудитів у позаплановому порядку. Так, із 45 інституційних аудитів 24 відбулися за заявою керівників закладів освіти, 20 — з ініціативи засновників, а 1 — за рішенням педагогічної ради. Це було свідоме бажання отримати від освітніх експертів чіткі поради щодо вдосконалення роботи їхніх шкіл у непростих умовах воєнного стану.

У більшості закладів освіти, де відбувся інституційний аудит, освітнє середовище та система оцінювання результатів навчання учнів потребують покращення. Водночас педагогічну діяльність й управлінські процеси в половині закладів оцінено на достатньому рівні.

Позитивні тенденції проглядаються в питаннях налагодження співпраці між учасниками освітнього процесу, запобігання насильству, формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм, а також ефективної кадрової політики й академічної доброчесності. У більшості закладів освіти виконання цих вимог оцінено на достатньому рівні.

Найпроблемнішими виявилися питання безпеки учасників освітнього процесу. У 72% випадків територія та приміщення шкіл доступні для сторонніх осіб. Тож громади мають докласти зусиль, щоб виправити цей суттєвий недогляд, зважаючи, що країна перебуває в умовах війни з підступним ворогом.

Частина засновників чомусь не приділяє належної уваги облаштуванню майданчиків для учнів початкової школи. 31% закладів освіти не мають таких середовищ, де діти могли б проводити час окремо від старшокласників.

Якщо говорити про укриття, то 65% закладів освіти облаштували найпростіші з них. Місткість 74% захисних споруд відповідають кількості учнів. Однак у 49% шкіл не створено умов для проведення навчальних занять в укриттях під час повітряної тривоги.

Оскільки цьогоріч на облаштування укриттів виділено значні бюджетні кошти, засновники мають змогу виправити ситуацію у своїх громадах. Приміром, на вебресурсі «Моя Фортеця» зібрано всю необхідну інформацію, що допоможе керівникові закладу освіти пройти шлях від проєкту укриття до початку його будівництва.

Оскільки на час воєнного стану Служба має повноваження проводити лише позапланові інституційні аудити, то все залежить від волі педагогічних колективів і громад.

На початок нового навчального року вже погоджено проведення інституційних аудитів у понад 50 закладах загальної середньої освіти. Якщо й надалі ініціатива від керівників закладів освіти та від засновників триматиметься з такою динамікою, то в підсумку очікуємо на понад 80 інституційних аудитів. Тобто з урахуванням аудитів, проведених у першому півріччі, їх буде понад 120.



За результатами інституційного аудиту школа отримує висновок про якість освітньої діяльності та управлінських процесів і рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Якщо керівник закладу освіти чи його засновник хочуть ініціювати інституційний аудит, то слід подати заяву до територіального органу Служби. Але потрібно обов’язково обґрунтувати причину, навіщо проводити таке зовнішнє оцінювання освітнього та управлінського процесів у закладі освіти.

(за результатами 45-ти інституційних аудитів, проведених у березні-травні 2024 року)