Позиціонування України у новій світовій водневій економіці має враховувати, перш за все, національні інтереси


Травень 27
12:27 2022

На цьому наголосив Голова Держенергоефективності Валерій Безус, відкриваючи цикл вузькоспеціалізованих дискусій з водневої енергетики, організованих разом із «Energy Club».

«Для України тема водню є дуже вагомою, тому що це компонент не тільки розвитку нових технологій та безвуглецевої економіки, а й енергетичної безпеки. Адже водень розглядається як енергоносій майбутнього, який в певних аспектах мусить замінити природний газ. І для України це дуже важливий виклик з одного боку, а з іншого – можливість», - пояснив Валерій Безус.

При цьому потрібно помірковано аналізувати питання формування позиціонування України у новій водневій економіці.

«Переконаний, що маємо дбати про Україну та структурувати водневу економіку і місце країни у ній з прагматичних позицій. Перш за все, з огляду на ресурсну базу, але з фокусом на національні можливості використання водню», - зауважив Голова.

Тому на державному рівні ведеться активна робота над розвитком водневої енергетики. Це питання - на контролі у Міністра енергетики. У рамках створеної на базі Міненерго робочої групи, яку очолює заступниця Міністра енергетики Юлія Підкоморна, розроблено проєкт Водневої стратегії.

Водночас, важливо сформувати професійне середовище для напрацювання подальших дій стосовно трансформації економіки. Цьому також сприятимуть інтенсивні експертні дискусії.

Зокрема, однією з перших тем обговорення є ресурсна база для виробництва водню.

За «зеленим» воднем вбачають найбільший внесок у глобальну декарбонізацію. Тим часом, у світі також розглядаються можливості виробництва водню із енергії АЕС та із природного газу з уловлюванням викидів CO2.

Своє бачення щодо генерації водню в Україні надали учасники дискусії - представники НАЕК «Енергоатом», Укргідроенерго, Української вітроенергетичної асоціації, Українського союзу промисловців і підприємців, Інституту технічної теплофізики НАН України та ТОВ «Хімічна технологічна компанія».

Зокрема,  Олександр Остаповець – генеральний інспектор – директор з безпеки ДП НАЕК «Енергоатом» повідомив, що атомна енергія є рішенням для виробництва великого обсягу низьковуглецевого водню. Енергоатом розглядає декілька варіантів виробництва  водню і реалізовує пілотний проєкт із французькими партнерами.

У той же час, Андрій Конеченков – голова Української вітроенергетичної асоціації оцінив перспективи саме «зеленого» водню, в імпорті якого зацікавлена Європа.

«Укргідроенерго, своєю чергою, досліджує можливості виробництва «зеленого» водню із використанням відновлюваного потенціалу українських гідроелектростанцій, зважаючи на світовий досвід», - повідомив Андрій Лець – начальник відділу проєктів департаменту з реалізації інноваційних проєктів Укргідроенерго.

Про технологічні можливості виробництва водню та навіть створення водневого хабу розповіли вчені НАН України. 

Представники УСПП заявили про створення Центру декарбонізації, де буде опрацьовано, окрім іншого, й питання водневих технологій і проєктів. 

Загалом, усі учасники дійшли згоди, що розвиток водневої енергетики є необхідним елементом післявоєнного відновлення країни, що має відбуватися із врахуванням принципів «зеленої» економіки.

Управління комунікації і зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

Поділитися
Напишіть коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.
Обов'язкові поля позначені*

Популярні категорії

Останні новини

ОВК ''Інгулецька'' відновлює зрошення на півдні країни завдяки Програмі USAID АГРО

Прочитайте повну статтю

МВС та ОБСЄ посилюють співпрацю у розшуку зниклих дітей за особливих обставин

Прочитайте повну статтю

Молодіжний комітет НААУ отримав нового очільника

Прочитайте повну статтю

«Україна має великі сподівання на головування Польщі в Раді ЄС для відкриття перших переговорни...

Прочитайте повну статтю

«В Україні побудують Центр підготовки саперів», – Ігор Клименко

Прочитайте повну статтю

«Покровськ ми не віддамо, це наша земля». Піхотинці бригади «Червона Калина» показали латвійськ...

Прочитайте повну статтю

В Україні зʼявиться перелік терористичних організацій: як це вплине на бізнес?

Прочитайте повну статтю

Понад 411 млн. грн. у бюджети: внесок Міграційної служби Закарпаття

Прочитайте повну статтю
Ми використовуємо cookies
Погоджуюсь