Право дитини бути почутою: законодавчі обмеження і практичні перепони

Діти - найбільш вразливі до порушень своїх прав, адже шлях до їхнього захисту часто ускладнюють обмеження для самостійних звернень, конфлікт із батьками, невизначений статус представників, прогалини в доступі до безоплатної правничої допомоги та інші обставини.

Проблемні аспекти реалізації дитиною права на звернення дослідила голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час Всеукраїнського круглого столу «Діти незламної країни». Захід, організований Українським державним центром позашкільної освіти до Дня захисту дітей, проходив 19 листопада в Українському кризовому центрі.

Л.Гретченко звернула увагу, що у законах по-різному визначається вік, з якого дитина може реалізовувати окремі права. Вона навела приклади права на підприємницьку діяльність з 16 років, права вільно обирати місце проживання з 14 років і доступу до медичної інформації про себе з 18 років. Водночас стаття 12 Конвенції ООН про права дитини та Закон «Про охорону дитинства» не встановлюють вікового цензу для звернення дитини, а увага до її поглядів має визначатися її віком і зрілістю.

За її словами, сьогодні існує «правовий вакуум» у навчанні дітей їхніх прав. Діти часто не знають, на що мають право, які документи потрібні та куди звертатися, а можливості реалізувати право на звернення відрізняються між великим містом і невеликим селищем. На практиці право дитини на звернення обмежується не лише віком, а й браком інформації й доступу до необхідних сервісів.

Адвокат наголосила, що законодавство часто виходить із презумпції звернення через законних представників – батьків, що породжує додаткові труднощі, коли саме в сім’ї виникає конфлікт. Вона поставила питання, як має діяти дитина, якщо її права порушуються батьками, якщо вона боїться покарання і приховує інформацію або перебуває в ситуації конфлікту між батьками. Окремо була згадана проблема сімей, роз’єднаних війною, коли, наприклад, мама з дитиною перебуває за кордоном, а батько служить у війську.

Водночас закон покладає на батьків обов’язок представляти права дитини, а представництво її інтересів може здійснювати адвокат або юрист, уповноважений системою безоплатної правничої допомоги. Л.Гретченко нагадала, що в Україні діє система БПД, яка гарантує дітям право звернутися до адвоката, отримати його допомогу та правову інформацію, а також право на інформацію від посадових осіб органів і установ.

Окремо адвокат відзначила, що українське законодавство передбачає «революційний», за її висловом, підхід до закріплення права дитини з 14 років самостійно звернутися до суду у важливих питаннях, пов’язаних із правом на сім’ю, зокрема у справах про позбавлення батьківських прав. Водночас Л.Гретченко поставила природне питання: чи має дитина фактичний доступ до посадових осіб і службовців, які повинні роз’яснити їй це право і допомогти реалізувати звернення.

Говорячи про статус осіб, які фактично опікуються дитиною, спікерка навела приклади ситуацій, коли діти проживають зі старшими братами і сестрами, тітками, хрещеними батьками або перебувають під наглядом сусідів. Вона підкреслила, що це люди, які постійно дбають про дитину і також мають право звертатися та повідомляти про таких дітей відповідні органи.

Суттєвим викликом Л.Гретченко назвала множинність органів і установ, які опікуються правами дитини. Серед них вона згадала органи опіки і піклування, служби у справах дітей, ювенальну поліцію, ювенальних прокурорів, а також розгалужений інститут омбудсменів – освітнього, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, мовного та військового омбудсмена. Вона наголосила, що в такому «багатоманітті» способів реалізації права на звернення важливо, щоб дитина не губилася.

У цьому контексті Л.Гретченко пов’язала право дитини на звернення з концепцією правосуддя, дружнього до дітей. Вона зазначила, що йдеться не лише про судові процеси, а й про будь-які адміністративні процедури – від звернення до закладу освіти чи охорони здоров’я до спілкування з органами влади, де система має прислухатися до дитини, серйозно ставитися до її думки і гарантувати захист її інтересів.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.