Представники різних конфесій спільним молитовним заходом вшанували пам’ять жертв Бабиного Яру

29 вересня, у День пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» біля пам’ятного знаку Менора відбувся традиційний молитовний захід за участі представників різних конфесій.

Таку акцію четвертий рік поспіль організовує Український інститут національної пам’яті та Світовий Конґрес Українців у співпраці з Державною службою України з етнополітики та свободи совісті та Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр». Віддати шану безневинним жертвам та помолитися за спокій спочилих прийшли лідери іудейських, християнських та мусульманських релігійних громад та церков, представники органів влади та громадськості.

У спільному молитовному заході взяли участь єпископ Васильківський Єфрем (ПЦУ), екзарх Харківський Василь Тучапець, (УГКЦ), канцлер Києво-Житомирської єпархії римо-католицької церкви Віталій Квапіш, помічник Головного Рабина Києва та України, Об’єднання іудейських релігійних організацій України Аврохом Елімелехом Блайх, виконавчий секретар ВСЦ ЄХБ Володимир Кондор та керівник прес-служби Духовного управління мусульман України Олександр Діденко, головний рабин Києва, офіційний представник Любавичівського ребе Менахема Менделя Шнеерсона Йонатан Бін’ямін Маркович.

У меморіальному заході також взяли участь Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович,  перший заступник голови Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович, політичний радник Світового Конґресу Українців в Україні Тиміш Мартиненко-Кушлянський, очільниця Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова, представники громадськості.

Проводячи паралель між подіями 83-річної давнини, учасники акції наголошували, що непокаране зло повертається новими трагедіями і підкреслювали, що нині в Україні Росія так само чинить акт геноциду, обстрілюючи лікарні, пологові будинки та геріатричні пансіонати, вбиваючи мирне населення лише за те, що  українці хочуть жити вільно на своїй землі.

Водночас голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович висловив сподівання, що рано чи пізно, а рашизм буде засуджено і покарано.

«Я хотів би нагадати історію нацистського офіцера Пауля Блобеля, який керував розстрілами в Бабиному Яру. У 1941 році йому, здавалося, нічого не загрожує: нацистська машина рухалася вперед, займаючи одне місто за іншим. Але через десять років, у 1951 році в Німеччині Пауля Блобеля засудили і за вироком суду його повісили. За іронією долі, ніхто не знає, де його поховано. І в цьому є елемент історичної справедливості. І для нас у цьому теж нехай буде елемент сили, що всі негідники, які зараз тут чинять злочини, будуть знайдені і покарані», – наголосив він. 

Учасники акції вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання і поклали до Менори квіти, лампадки та символічні білі камінці.

Довідково.

Бабин Яр став символом нацистського геноциду та місцем скоєння одного з найбільших воєнних злочинів часів Другої світової війни. Лише за два дні, 29–30 вересня 1941 року, нацисти розстріляли тут 33 771 єврея. А загалом, впродовж двох років німецької окупації Києва, в 1941–1943-му тут було розстріляно близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів, радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору. Відступаючи в 1943-му, нацисти намагалися приховати сліди злочинів, спалюючи тіла і перемелюючи рештки. Але пам’ять виявилася сильнішою за будь-які спроби стерти це з пам’яті. 29 вересня у всьому світі відзначається як день пам’яті жертв Бабиного Яру.

Фото: Андрій Кієнко