Превентивна реструктуризація як механізм запобігання банкрутству: перші результати та виклики застосування

В Україні протягом першого року після запровадження процедури превентивної реструктуризації для запобігання банкрутству підприємств відкрито сім відповідних справ. Наразі новий інструмент раннього реагування на фінансові труднощі підприємств перебуває на стадії становлення та адаптації для ефективного застосування у судовій практиці.

Про це повідомив директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Сергій Донков під час круглого столу «Рік реформи превентивної реструктуризації: результати, висновки, досвід», що відбувся в Укрінформ.

За його словами, наразі говорити про остаточні результати впровадження механізму ще зарано.

«Станом на сьогодні жодна з відкритих семи процедур ще не завершилась. Для порівняння, у 2025 році відкрито 821 справу про банкрутство юридичних осіб. У трьох справах затверджено плани превентивної реструктуризації, ще три перебувають на розгляді судів апеляційної інстанції. Строки виконання затверджених планів становлять від 25 до 39 місяців, а сума заборгованості у відповідних справах — від 18,4 млн грн до 1 310,4 млн грн.», — зазначив Сергій Донков.

Запровадження процедури превентивної реструктуризації стало частиною адаптації українського законодавства до стандартів Європейського Союзу та виконання міжнародних зобов’язань України в межах євроінтеграційного процесу, зокрема імплементації положень Директиви ЄС 2019/1023. Ця процедура включає в себе низку організаційно-господарських, управлінських, технічних, фінансових, правових заходів, які покликані вирішити конфлікт між боржником і кредиторами цивільно-правовими позасудовими засобами. Такі заходи спрямовані на запобігання неплатоспроможності боржника і дозволяють йому продовжувати господарську діяльність.

За словами Сергія Донкова, порівняно з попереднім законодавчим регулюванням кількість процедур, спрямованих саме на запобігання неплатоспроможності підприємств, вже збільшилась, і ця тенденція має посилюватися.

Окрему увагу під час круглого столу було приділено судовій практиці застосування нової процедури.

Суди першої та апеляційної інстанцій поки не мають достатнього досвіду розгляду таких справ, що впливає на тривалість проваджень та формування єдиних підходів до правозастосування. Водночас поступове накопичення практики сприятиме підвищенню правової визначеності та ефективності процедури.

Учасники ринку, насамперед потенційні боржники, потребують додаткових роз’яснень щодо можливостей та механізмів застосування процедури.

Подальший розвиток інституту превентивної реструктуризації передбачає:- формування сталої судової практики;- підвищення обізнаності бізнесу;- адаптацію процедури до практичних потреб учасників ринку;- популяризацію механізмів раннього реагування на фінансові ризики.

Також Сергій Донков звернув увагу на роль Міністерства юстиції України як державного органу з питань банкрутства у сфері запобігання неплатоспроможності. За його словами, Міністерство забезпечило розроблення та оприлюднення переліку умов для підготовки планів превентивної реструктуризації для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, типових форм планів і договору з адміністратором превентивної реструктуризації, а також порядку збирання та оприлюднення статистичної інформації щодо відповідних процедур.

«Впровадження процедури превентивної реструктуризації є переходом від ліквідаційно-орієнтованої моделі до моделі раннього втручання та збереження підприємства як економічної одиниці, що відповідає європейським підходам», — резюмував директор Департаменту з питань банкрутства.

Круглий стіл був організований Комітетом з конкурсного права Асоціації правників України та Фондом «Безпечна Україна 2030» за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice».

Підпишись на наш Телеграм