Про ключові рішення на шляху реформування гідротехнічної меліорації в Україні

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду провів круглий стіл з представниками організацій водокористувачів для обговорення необхідних законодавчих рішень з метою прискорення відновлення потужностей гідротехнічної меліорації в Україні.

Захід відбувся в межах поїздки української делегації до США, яку організувала Програма USAID АГРО для ОВК з метою вивчення інноваційних та ресурсоощадних підходів до зрошення.

Представники організацій водокористувачів розповіли про ситуацію, що склалася з передачею прав власності на об’єкти меліоративних систем, які вони використовують, але досі не можуть отримати у власність.

Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації», а також розпорядження Уряду щодо реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні, розробленої за участі Програми USAID АГРО, передбачають передачу об’єктів меліоративної інфраструктури від Держводагентства до Держрибагентства та ОВК.

Така трансформація в управлінні меліоративними об’єктами дає можливість скоротити видатки держави на утримання меліоративних систем, а також сприятиме залученню приватних інвестицій для відновлення меліоративної інфраструктури. Проте виконання таких положень саботується. Наразі лише дві організації водокористувачів отримали меліоративні об’єкти у власність.

Олександр Гайду повідомив, що невиконання норм Закону є неприпустимим, тому буде направлено ряд запитів до центральних органів виконавчої влади щодо затягування процесу передачі меліоративних об’єктів у власність ОВК та порушить це питання у Верховній Раді.

Також організації водокористувачів наголосили на необхідності прийняття законопроєкту № 7577, який передбачає створення операторів меліоративних мереж та впровадження двоставкового тарифу на послуги з подачі та відведення води. Олександр Гайду зауважив, що законопроєкт № 7577 готується комітетом до ІІ читання та члени комітету розуміють необхідність проведення другого етапу меліоративної реформи, оскільки на численних комітетських заходах аграрії неодноразово повідомляли про потребу у зміні підходу до управління меліоративними каналами.