Про підтримку розвитку зрошення на Кіровоградщині
Тонкощі та особливості впровадження реформи меліорації земель у Кіровоградській області розглядали у zoom-форматі на Кіровоградщині 21 липня 2023 року.
Ініціатором розгляду актуальних питань розвитку зрошення виступила Кіровоградська ОВА. Учасниками наради були представники Мінагрополітики, Держрибагентства, Держгеокадастру, РОВР у Кіровоградській області, районних військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, сільськогосподарських підприємств, Всеукраїнської Аграрної Ради, USAID АГРО тощо.
Павло Конопко, перший заступник начальника Кіровоградської ОВА, відзначив важливість меліорації на Кіровоградщині та наголосив, що в умовах посушливого клімату ми не можемо дозволити собі не використовувати потенціал області в частині зрошення. Додавши, що на території області 25 зрошувальних систем, з яких лише 6 задіяні у зрошенні. На території 7 меліоративних систем аграрії не зацікавлені у зрошенні, а 12 – потребують ремонту. Невикористання систем пов’язане з їх застарілістю та нестабільністю роботи.
«Меліоративні системи потребують відновлення, а, отже, залучення інвестицій. Потенціал щодо збільшення площ зрошення на території Кіровоградської області є. Загальна площа зрошуваних земель становить 40,7 тис. га, з яких лише 8% зрошується. На рівні області будуть сприяти реформі у галузі гідротехнічної меліорації земель, завершенню передачі окремого індивідуально визначеного державного майна, яке забезпечує проведення гідротехнічної меліорації земель, зі сфери управління Держводагентства до сфери Держрибагентства, а також створенню організацій водокористувачів», - зазначив Павло Конопко.
Перший заступник Голови Держрибагентства Тарас Кот акцентував увагу на активності та зацікавленості сільгосптоваровиробників у створенні організацій водокористувачів в інших областях України. Наголосивши на тому, що Кіровоградщина не повинна бути осторонь процесів розвитку зрошення. Держрибагентство є відкритим для аграріїв та постійно надає необхідну консультативну допомогу щодо створення організацій водокористувачів. Водночас зазначив, що РОВР у Кіровоградській області необхідно пришвидшити питання внесення змін до його положення щодо діяльності в частині гідротехнічної меліорації та передачу індивідуально визначеного майна на баланс Держрибагентства.
Представниками Всеукраїнської Аграрної Ради та USAID АГРО представлено покроківку створення організацій водокористувачів та наголошено на юридичних тонкощах і особливостях їх створення. Зауважено, що сільгосптоваровиробники, які здійснюють меліоративні заходи, вже мають можливість створювати організації водокористувачів, отримувати у власність інфраструктуру меліоративних систем, самостійно експлуатувати її із застосуванням найкращих технологій (у тому числі енерго- та водоощадних), залучати інвестиції у їх розвиток для зменшення вартості водоподачі для зрошення, а також збільшення площі зрошення та дохідності цього бізнесу. Зволікання з формуванням організацій водокористувачів також позбавляє сільгоспвиробників можливості претендувати на першочергове право на отримання державної підтримки для підвищення ефективності сільського господарства, співпрацювати із програмою USAID АГРО щодо одержання субгрантів для впровадження нових технологій зрошення, тощо.