Психічне здоровʼя у старшому віці – що важливо знати

В усьому світі психічне здоров’я людей старшого віку зазвичай отримує мало уваги суспільства та системи охорони здоров’я. І для того є різні причини. У цьому матеріалі ми розповімо про те, як піклуватися про психічний добробут старших людей. Зауважте, що кажемо саме «добробут», а не «здоров’я» – аби людина навіть із симптомами розладів чи хвороб добре почувалася, і її навколишні теж.

У кожному віці свої особливості психіки і свої можливі негаразди. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) стверджує, що понад 14% людей у віці 60+ має той чи інший психічний розлад та/або деменцію. 

Погіршення мислення, поведінки та настрою у людей старшого віку заведено вважати нормою. А «норму», якою би прикрою вона не була, рідко піддають сумніву і намагаються змінити. Насправді старший вік не означає безальтернативну відсутність психічного добробуту, та для цього потрібні вчасні грамотні дії на рівні самої людини, родини, оточення, громади і країни.

Нам може бути прикро бачити зміни в поведінці чи навіть особистості наших рідних і важко приймати це. На жаль, не всьому можна зарадити і повернути колишній стан – це варто тверезо усвідомлювати і приймати. Деменція не має зворотної дії, й подекуди після інсульту мовлення чи розуміння мови порушується назавжди, і це все дуже ускладнює спілкування. Та є речі, яким можна запобігти чи навіть подолати – зокрема, це депресивний і тривожний розлади та психотичні симптоми. Ризик розвитку деменції також можна певною мірою знизити, але це варто робити упродовж усього життя з молодого віку.   

2021 року актор Брюс Вілліс отримав антипремію «Золота малина» за найгіршу акторську гру у восьми фільмах, які вийшли того року. Згодом цю відзнаку відкликали, адже стало відомо про причину жахливої гри зірки –  лобно-скроневу деменцію. Нині актор, який все життя був у добрій фізичній формі, практично втратив здатність до мовлення (афазія). Цей тип деменції спіткає людей у середньому та старшому віці та, на щастя, трапляється рідко. Більш поширеними так званими віковими психічними розладами та хворобами наразі є:

Часто кілька розладів можуть бути одночасно чи взаємно збільшувати ризик виникнення. Варто пам‘ятати, що в старших людей депресія чи тривожність проявляються інакше, ніж у людей середнього віку, через що часто ці розлади залишаються без уваги сімейних лікарів. А самі люди рідко коли підозрюють, що з ними щось пішло не так, і не шукають допомоги. 

Тривожні симптоми психічних розладів чи ознаки шляху до них у старшому віці найчастіше можуть бути такими:

Ризик психічних розладів у старшому віці підвищують такі чинники:

Тепер, коли ми трохи знаємо про фактори ризику і те, що може спіткати психіку в старшому віці, стає ясніше, що можна вдіяти заради психічного добробуту старших людей. Головними його компонентами є спілкування і залученість в соціальне життя, належне призначення і прийом медикаментів та достатній добробут. Зокрема, в залежності від індивідуальних потреб це може бути таке:

Отже, піклування про психічне здоров’я значно виходить за межі самої людини, і певних таблеток чи щоденних ритуалів замало, аби плекати її психічний добробут. Багато шляхів до нього є непрямими та йдуть через фізичне здоров’я, родину, інфраструктуру й безбар’єрність і громаду. Сподіваємося, ці знання допоможуть вам у плекані свого психічного добробуту та добробуту близьких вам людей.

Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської.

У кожному віці свої особливості психіки і свої можливі негаразди. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) стверджує, що понад 14% людей у віці 60+ має той чи інший психічний розлад та/або деменцію. 

Погіршення мислення, поведінки та настрою у людей старшого віку заведено вважати нормою. А «норму», якою би прикрою вона не була, рідко піддають сумніву і намагаються змінити. Насправді старший вік не означає безальтернативну відсутність психічного добробуту, та для цього потрібні вчасні грамотні дії на рівні самої людини, родини, оточення, громади і країни.

Нам може бути прикро бачити зміни в поведінці чи навіть особистості наших рідних і важко приймати це. На жаль, не всьому можна зарадити і повернути колишній стан – це варто тверезо усвідомлювати і приймати. Деменція не має зворотної дії, й подекуди після інсульту мовлення чи розуміння мови порушується назавжди, і це все дуже ускладнює спілкування. Та є речі, яким можна запобігти чи навіть подолати – зокрема, це депресивний і тривожний розлади та психотичні симптоми. Ризик розвитку деменції також можна певною мірою знизити, але це варто робити упродовж усього життя з молодого віку.   

2021 року актор Брюс Вілліс отримав антипремію «Золота малина» за найгіршу акторську гру у восьми фільмах, які вийшли того року. Згодом цю відзнаку відкликали, адже стало відомо про причину жахливої гри зірки –  лобно-скроневу деменцію. Нині актор, який все життя був у добрій фізичній формі, практично втратив здатність до мовлення (афазія). Цей тип деменції спіткає людей у середньому та старшому віці та, на щастя, трапляється рідко. Більш поширеними так званими віковими психічними розладами та хворобами наразі є:

Часто кілька розладів можуть бути одночасно чи взаємно збільшувати ризик виникнення. Варто пам‘ятати, що в старших людей депресія чи тривожність проявляються інакше, ніж у людей середнього віку, через що часто ці розлади залишаються без уваги сімейних лікарів. А самі люди рідко коли підозрюють, що з ними щось пішло не так, і не шукають допомоги. 

Тривожні симптоми психічних розладів чи ознаки шляху до них у старшому віці найчастіше можуть бути такими:

Ризик психічних розладів у старшому віці підвищують такі чинники:

Тепер, коли ми трохи знаємо про фактори ризику і те, що може спіткати психіку в старшому віці, стає ясніше, що можна вдіяти заради психічного добробуту старших людей. Головними його компонентами є спілкування і залученість в соціальне життя, належне призначення і прийом медикаментів та достатній добробут. Зокрема, в залежності від індивідуальних потреб це може бути таке:

Отже, піклування про психічне здоров’я значно виходить за межі самої людини, і певних таблеток чи щоденних ритуалів замало, аби плекати її психічний добробут. Багато шляхів до нього є непрямими та йдуть через фізичне здоров’я, родину, інфраструктуру й безбар’єрність і громаду. Сподіваємося, ці знання допоможуть вам у плекані свого психічного добробуту та добробуту близьких вам людей.

Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської.