Релігійна свобода в умовах агресії рф проти України: експерти про досвід 2014-2022 років

18 березня в Укрінформ відбувся круглий стіл «Релігійна свобода в умовах агресії рф проти України: експерти про досвід 2014‒2022 років». Фахівці з питань релігії та правозахисники представили дані та прокоментували наслідки вторгнення рф для релігійних спільнот України, порушення права на свободу віросповідання на тимчасово окупованих територіях сходу України та Криму, реакцію релігійних спільнот в Україні та за кордоном на агресію рф проти України, цинічність спроб виправдовувати насилля захистом православ’я.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) та запрошені експерти звернули увагу на наслідки війни для релігійних спільнот України та численні порушення релігійної свободи з 2014 року на тимчасово окупованих територіях України.

«Починаючи з 2014 року, спочатку на окупованих територіях українського Донбасу та Криму російський окупаційний режим створив систему репресій проти свободи совісті та будь-якої думки чи світогляду, який відрізняється від міфологем реваншистської і людиноненависницької  ідеології “русского міра”. Повномасштабна російська агресія, яка почалася 24 лютого 2022, розповсюджує цю репресивну систему на всю територію України. Руйнують і захоплюють культові споруди,  священнослужителей та простих віруючих різних конфесій викрадають та вбивають, переслідують інакомислячих, примушують громадян України до колаборації з окупантами. Ця війна є також війною росії проти цінностей свободи, гідності, плюралізму думок і світоглядних позицій, війною цивілізацій. Тому міжнародна спільнота повинна активніше піднімати свій голос на захист цінностей життя і свободи, за які зараз бореться вся українська нація», ‒ наголосив Ігор Козловський, який два роки перебував у полоні незаконної адміністрації тимчасово окупованого Донбасу.

«В Україні вже десятки років віруючі різних конфесій можуть вільно сповідувати та поширювати свою віру: для цього не потрібна державна реєстрація та дозвіл органів влади. Натомість Росія прагне реалізувати свою репресивну релігійну політику не лише в себе, а також на окупованих українських територіях Криму, Донецької та Луганської областей. Нинішня повномасштабна війна, яку росія розв’язала проти України, свідчить, що головними мішенями російських загарбників стали не лише українські церкви різних конфесій, а й уся нація загалом. Інститут релігійної свободи разом з іншими правозахисниками зафіксував цілеспрямовані атаки російських військових на релігійних діячів, храми і релігійні святині різних конфесій України. Водночас, як не дивно, переважна більшість релігійних діячів Росії залишаються сліпими і мовчазними щодо авіаційних бомбардувань і ракетних обстрілів, якими російська армія знищує мирних мешканців України, житлові будинки та цивільну інфраструктуру, фактично здійснюючи геноцид українського народу», ‒ підкреслив Максим Васін.

«Ще у 2014 році ми фіксували порушення свободи думки, совісті та віросповідання в окупованих Криму та Донбасі, але зараз інтенсивність релігійних переслідувань зросла в рази.  Російська армія знищує духовну спадщину України, вбиває та бере в полон священнослужителів. Ми закликаємо церкви, релігійні організацій та міжрелігійні інституції в усьому світі публічно закликати російську федерацію припинити війну проти України та засудити позицію Руської Православної Церкви щодо підтримки збройної агресії Кремля», ‒ зазначила Олександра Матвійчук.

Релігійні спільноти України активно надають гуманітарну допомогу в умовах війни.

«Війна ‒ потужне випробування для релігійних спільнот, оскільки вона вимагає дієвого прояву власної віри в надзвичайно екстремальних умовах. Війна показує чого варта наша віра, наша релігійність та духовність, наскільки вони щирі та справжні. Коли біль та страждання охоплюють все наше суспільство, тоді яскраво проявляється правдивий сенс існування численних релігійних спільнот», ‒ зауважив Вячеслав Горшков, який представив огляд доброчинної діяльності релігійних спільнот в умовах війни.

Людмила Филипович прокоментувала гуманітарну роботу релігійних спільнот у Чернівецькій області: «В умовах військової та інформаційної агресії росії проти України релігійні організації активно включилися в доставку гуманітарної допомоги, вивезення людей із територій воєнних дій, окупованих міст і селищ. Створені регіональні штаби допомоги, гарячі лінії; молитовні будинки перетворилися на місця тимчасового проживання переселенців. Родини віруючих беруть до себе переселенців, надають житло та їжу, демонструючи невидану солідарність. Велика допомога релігійних організацій у переправленні людей до безпечних місць за кордоном. Незважаючи на те, що відсутні міжконфесійні координаційні центри з надання допомоги, усі Церкви допомагають одна одній, ніхто не ділить постраждалих за конфесійною ознакою. Молитва і соціальна активність в часи війни надзвичайно виросли, всюди моляться за мир і перемогу в Україні». Релігієзнавиця відзначила також складнощі в перевезенні гуманітарних вантажів з-за кордону у зв’язку з обмеженнями на перетин кордону для чоловіків-громадян України призовного віку (18‒60 років).

У світі численні релігійні лідери засудили війну рф проти України та цинічні спроби пропонувати релігійне виправдання та релігійну підтримку агресії рф, яку, зокрема, бачимо у виступах очільника Руської Православної Церкви (РПЦ) Патріарха Кіріла. На знак протесту низка єпархій і парафій Української Православної Церкви в єдності з Московським Патріархатом припинили згадувати Патріарха Кіріла під час богослужінь, але таке рішення досі не прийнято Церквою у цілому.

«Всі дні, починаючи з 24 лютого, мені довелося в прямому ефірі коментувати ці події на телеканалах Франції, Європи, США, і я побачив, що людям дуже важливо, крім жахливих образів руйнації наших міст, будинків, людей, зрозуміти, заради чого чиниться наш Опір. Мені здається, що звернення «Україна ‒ мирний дім для всіх нас» реально набуло резонансу у світі, тому що для людей важливо зрозуміти, якою є мозаїка України, життя її етнічних спільнот, розмаїття форм солідарності. Тому для людей у світі надзвичайно важливо сьогодні  почути не тільки жахливі новини про війну, але й конкретні свідчення людей. Зокрема, ми нагадуємо світові, що війна почалася набагато раніше, у 2014,  після анексії Криму… Нашими спільними зусиллями і  проєктами ДЕСС «Спільнодія», «Нова бібліотека Софії-Мудрості»  ми даємо зрозуміти як і чому ми стоїмо за такі засадничі цінності як гідність, свобода, людяність. Це підсилює солідарність світу з нами на всіх рівнях. Тому я дякую всім колегам за те, що ми можемо разом створювати цей етос під час війни», ‒ зазначив Костянтин Сігов.

У круглому столі взяли участь

Олена Богдан ‒ Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС)

Максим Васін ‒ виконавчий директор Інституту релігійної свободи

Вячеслав Горшков ‒ координатор співпраці з релігійними спільнотами ДЕСС

Ігор Козловський ‒ старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків

Олександра Матвійчук ‒ Голова правління Центру громадянських свобод, співкоординаторка Круглого столу з релігійної свободи в Україні

Костянтин Сігов ‒ директор Центру європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», консультант з питань релігії та стратегічного планування ДЕСС

Людмила Филипович ‒ Віце-президент Української Асоціації Релігієзнавців (УАР)