Роль адвокатури в інформаційній безпеці країни обговорили за круглим столом

У сучасних умовах війни дезінформація стала одним із ключових інструментів впливу, який використовується для дестабілізації ситуації в країні, дискредитації інституцій, зокрема і адвокатури, та маніпулювання громадською думкою.

Комітети Національної асоціації адвокатів України з питань захисту прав людини та з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації організували і провели круглий стіл «Протидія дезінформації у період воєнного стану». Участь у заході взяли адвокати, фахівці з інформаційної безпеки, науковці та представники державних органів.

Модераторами круглого столу виступили голови комітетів Ганна Колесник та Олексій Шевчук. Відкриваючи дискусію, Г.Колесник наголосила на критичній важливості партнерства між громадянським суспільством і державними структурами для боротьби з інформаційними загрозами, а також зазначила, що адвокатура залишається гарантом правового захисту, в тому числі, в інформаційній площині. О.Шевчук підкреслив, що в умовах гібридної війни інформаційна безпека є складовою національної безпеки. І адвокатська спільнота має відігравати активну роль у протидії дезінформації, формуванні правової культури суспільства та забезпеченні прозорого діалогу між державою, медіа та громадянами.

Спікери зосередилися законодавчих і практичних аспектах протидії дезінформації, а саме: проблемах поширення неправдивої інформації в медіапросторі, правових шляхах реагування на виклики, питаннях захисту професійної честі адвокатів у випадках публічної дискредитації, міжінституційної взаємодії для ефективного інформаційного захисту суспільства.

Під час воєнного стану загроза дезінформації стала особливо відчутною — вона шириться з великою швидкістю і впливає на всі сфери життя: правову, соціальну, воєнну, економічну та політичну. Про це застерігла очільниця секції захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини Оксана Полотнянко, яка була ініціатором проведення круглого столу. Вона зауважила, що іноді наслідки можуть бути критичними. Наприклад, у випадках, коли помилкова або навмисно викривлена інформація стосується рішень у сфері оборони. Діюче законодавство та дії державних органів відіграють важливу роль у протидії, але цього недостатньо. Необхідно вдосконалювати механізми реагування, підвищувати рівень медіаграмотності та створювати єдину систему інформаційної безпеки. Особливої актуальності набуває виявлення джерел дезінформації в умовах цифровізації, коли доступ до інформації мають усі, а її поширення можливе як фізичними, так і юридичними особами.

Недостатня розвиненість законодавчої бази щодо захисту інформації та протидії новим загрозам становить серйозну проблему. На законодавчому рівні відсутнє поняття дезінформації. Значну кількість явищ інформаційного простору досі не класифіковано та не відображено в нормативних актах, що ускладнює застосування заходів відповідальності за вчинення будь-яких дій чи організацію діяльності, яка може завдати шкоди інформаційній безпеці Збройних Сил та безпосередньо військовослужбовцям.

Отже, дезінформація залишається одним із важливих викликів, що постають перед державами. Огляд прикладів дезінформації підтверджує, що її вплив не можна переоцінити: вона відображається на суспільній думці, виборах, безпеці держави і людей, здоров’ї, житті, кар’єрі тощо. 

І розвиток інформаційних технологій підвищує ризики дезінформації. За допомогою алгоритмічних систем і штучного інтелекту фейки можуть бути більш переконливими і спрямованими на ту аудиторію, яка має більшу ймовірність повірити в них. 

У зв’язку із цим світова спільнота намагається розробити нові політики і рекомендації щодо протидії дезінформації, але при цьому не порушити право на вільне вираження поглядів.

Тож для ефективної протидії дезінформації в Україні необхідне вдосконалення законодавства, виконання європейських рекомендацій щодо підвищення медіаграмотності, розвиток інституцій у сфері боротьби з дезінформацією.

Директор Інституту безпеки МАУП Сергій Лисенко запропонував долучитися до роботи над законопроектом «Про Національне агентство інформаційної безпеки та кібербезпеки України», який передбачає створення спеціалізованого органу виконавчої влади зі статусом центрального, уповноваженого на формування та реалізацію державної політики у сфері інформаційної та кібербезпеки. На думку науковця, закон має стати ключовим інструментом у протидії дезінформації, кіберзлочинності та загрозам інформаційній безпеці.

Інші доповідачі поділилися своїм досвідом, міркуваннями та професійним баченням проблематики інформаційних загроз у період воєнного стану. Було наголошено на необхідності формування сталої комунікації між адвокатурою, медіа та державними інституціями для забезпечення прозорості, довіри та захисту прав людини в інформаційному просторі.

Захід завершився спільним висновком про необхідність продовжувати діалог, поглиблювати співпрацю між фаховими спільнотами та розширювати можливості захисту прав людини в умовах гібридної агресії та почати роботу над внесенням змін до законодавства, для чого було прийнято рішення створити робочу групу для співпраці надалі. Таким чином, круглий стіл став не лише майданчиком для обміну думками, але й кроком до формування сильної спільноти правників, здатної захищати не лише окремих громадян, а й інформаційний простір країни.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.