Роль медіа в умовах конфліктів і гуманітарних криз обговорили на Першій додатковій нараді ОБСЄ в людському вимірі

17-18 березня у Відні відбулася Перша додаткова нарада ОБСЄ в людському вимірі, присвячена ролі медіа в умовах конфліктів і гуманітарних криз. Україна знову - в центрі уваги.

Серед учасників - дипломати, міжнародні експерти, журналісти, правозахисники. Україну представляли дипломати Постійного представництва при ОБСЄ, народні депутати - голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, а також перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль, українські журналісти і громадські діячі.

Під час свого виступу на Нараді народний депутат України, віцепрезидент Парламентської асамблеї ОБСЄ Микита Потураєв згадав про припинення Сполученими Штатами Америки грантової підтримки для різноманітних програм, зокрема й для українських медіа, та які це матиме ризики для боротьби з російською пропагандою: «51% незалежних українських медіа можуть припинити свою діяльність вже цього року. І серед них від 51% до 70% - це регіональні медіа, тобто ми можемо втратити майже всі регіональні медіа в Україні. Чому? Тому що США скорочують фінансування. Вибачте, але це так. А знаєте, хто не скорочує фінансування? Росія. І, звісно, Китай». За словами голови Комітету, скорочення фінансування українських і не лише українських медіа - це фактично підтримка російської брехні, пропаганди та дезінформації. Очільник парламентського Комітету закликав терміново створити міжнародний фонд для підтримки незалежних медіа. «Потрібні довгострокові фінансові механізми, а не короткострокові гранти. Пропаганда не зупиняється. І правда теж не повинна зупинятись», - наголосив народний депутат.

На тематичній сесії «Підготовка: підвищення стійкості суспільства за допомогою незалежної журналістики та медіаграмотності» порушили й інші ключові проблеми сучасного інформаційного простору. Зокрема, йшлось про те, що традиційна модель медіа - «від одного до всіх» - вже не працює. Сьогодні кожен має доступ до інформаційних платформ і можливість транслювати свої думки глобально. Модель змінилася на «всі до всіх», і в цьому середовищі роль професійних журналістів і авторитетних медіабрендів зменшується.

«Наша дискусія сьогодні дуже важлива, хоча й трохи запізніла. Звісно, поки існують бренди, як-от BBC або Dagens Nyheter, британці та шведи мають можливість перевірити правдивість інформації. Але коли у схожій ситуації 77% українців звертаються до російської платформи Telegram, це викликає занепокоєння і створює серйозні ризики для інформованості й безпеки суспільства», - зазначив представник українського медіарегулятора Валентин Коваль. Також перший заступник голови Нацради акцентував на темі відповідального використання штучного інтелекту в медіа. Зокрема, підкреслив, що маркування AI-контенту повинно стати стандартом, а не винятком. Це питання вже зараз активно розв'язують у Європі.

Крім того, в ОБСЄ відбувся спеціальний захід «Громадянські свободи під загрозою росії: свідчення України», організований Постійним представництвом України при ОБСЄ спільно з делегаціями Ірландії та Канади. Головним спікером став правозахисник, журналіст і колишній військовополонений Максим Буткевич, який провів два роки в російському полоні. Захід привернув увагу учасників відвертою розмовою про переслідування, репресії та порушення прав людини з боку росії.

Особливим акцентом у програмі візиту української делегації була прем’єра документального фільму «Він повернувся», створеного редакцією The Kyiv Independent. Стрічка висвітлює факти сексуального насильства, скоєного російськими військовослужбовцями під час окупації територій України. Фільм став черговим свідченням воєнних злочинів, які мають бути належно задокументовані, отримати правову оцінку та не залишитися безкарними.

Українська делегація вкотре закликала дружні країни підтримати Україну у боротьбі за свободу та демократичні цінності, а також докласти максимум зусиль для звільнення українців з російського полону.

У публікації використано інформаційні матеріали Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні.