Роль національних парламентів у перетворенні політичної підтримки України на конкретні результати — визначальна: Олександр Корнієнко

Завершилась цьогорічна зустріч делегації Міжпарламентської ради НАТО–Україна (UNIC) у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі — традиційний формат співпраці парламентів України та країн НАТО, що існує з 1998 року як робочий механізм для обговорення питань співпраці, підтримки та євроатлантичної безпеки.

У ході візиту відбулося засідання Міжпарламентської ради Україна — НАТО (UNIC) за співголовуванням голови української парламентської делегації — Першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка.

До цього важливого міжпарламентського заходу долучився також Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, що підкреслює високий рівень обговорень та значення засідання для безпеки та стратегічного партнерства України та НАТО.

«Під час попередніх засідань ми неодноразово наголошували: саме парламентський вимір є запорукою сталості та незворотності рішень у період безпрецедентних безпекових викликів», – повідомив Перший віцеспікер Олександр Корнієнко. Він наголосив: москва розраховує на три речі: виснаження, втому та розмивання єдності. Водночас, за його словами, втома — це розкіш, якої українці собі не можуть дозволити. «Виснаження — це ілюзія, яку ми маємо розвіяти спільною політичною волею та єдністю. І саме тут роль парламентів є визначальною — перетворити політичну солідарність на сталу, передбачувану й стратегічну підтримку, захищену законами, бюджетами та демократичними рішеннями», – зазначив Олександр Корнієнко.

Наголошувалося на великій ролі національних парламентів у перетворенні політичної підтримки країни на конкретні результати для оборони України та безпеки всього євроатлантичного простору. Серед пріоритетів України – протиповітряна оборона та боєприпаси, довгострокова безпекова підтримка, розвиток потужних оборонних індустрій, санкції проти агресора та євроатлантична перспектива країни.

«Питання протиповітряної оборони є критичним. Ініціатива PURL має ключове значення для посилення української ППО: у 2026 році для її реалізації необхідно мобілізувати 12–16 мільярдів доларів США. Системи ППО, які залишаються на складах, не посилюють безпеку Альянсу, — вони починають захищати євроатлантичний простір тоді, коли зупиняють російські ракети й дрони над Україною», — сказав Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко.

Під час засідання Міжпарламентської ради Україна — НАТО співголовою UNIC було переобрано Марко Міхкельсона, члена естонської делегації в ПА НАТО. «Впевнений, що разом зможемо продовжувати нашу ефективну співпрацю та досягати необхідних рішень», — зауважив Перший віцеспікер.

Представники української парламентської делегації під час засідання також піднімали питання членства України в Альянсі. Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що відповідне питання повинно залишатися на порядку денному і не може вирішуватися ніким, поза Україною та членами НАТО.

«Велика кількість делегацій з різних країн-членів Альянсу взяла участь у цьому заході, і це також свідчення того, що на сьогодні цей майданчик є важливим для колег з парламентів країн НАТО. Вони хочуть висловити свою підтримку Україні, але водночас почути інформацію з перших уст щодо того, як рухатися далі і на чому далі мають наполягати у відповідних розмовах зі своїми урядами», — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Окрему увагу в Брюсселі було приділено обговоренню гарантій безпеки для України.

Під час засідання Комітету з питань оборони США (UNIC) у штаб-квартирі НАТО Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що «Парламентарі мають вирішальне значення для забезпечення підтримки України з боку Альянсу, підтримки допомоги у сфері безпеки, поповнення запасів, зміцнення протиповітряної оборони та забезпечення міцної фінансової та промислової бази в усьому Альянсі». 

Українська парламентська делегація провела окремі зустрічі із Генеральним секретарем НАТО, а також із послами та військовими представниками країн Альянсу.

У НАТО не заперечують, щоб країни-члени Альянсу направили свої війська до України, як частину гарантій безпеки. Про це сказав голова делегації України в ПА НАТО Єгор Чернєв. «Зокрема про це говорили з Генсеком Марком Рютте під час засідання Міжпарламентської Ради Україна — НАТО в штаб-квартирі Альянсу. Для нас це хороша новина, яка свідчить про те, що НАТО може стати тилом та підтримкою для можливого миротворчого контингенту західних держав в Україні. Звісно зі згоди США, над чим ми і працюємо. Також Марк Рютте запевнив, що НАТО підтримувало Україну, підтримує і буде підтримувати надалі незважаючи ні на що», — резюмував Єгор Чернєв.

Зустрічі української парламентської делегації у штаб-квартирі НАТО дали змогу порушити ключові безпекові питання, сучасні військові реалії, енергетичні виклики, а також взаємозв’язок між виконанням критеріїв ЄС і наближенням до членства в НАТО. 

«Виконання Україною 63 із 68 критеріїв наближення до ЄС водночас наближає нас і до критеріїв членства в Альянсі», — повідомила член делегації, заступниця голови Комітету з питань правоохоронної діяльності, представниця Президента у Верховній Раді України Галина Михайлюк, додавши, що, за оцінками представників НАТО, євроінтеграційна робота України позитивно впливає на євроатлантичний трек нашої держави.

Особисті спілкування української сторони з представниками штаб-квартири НАТО, а також із депутатами держав — членів Альянсу, за словами Галини Михайлюк, були важливими для парламентської координації та обміну досвідом. Вона висловила сподівання, що щоденна робота народних депутатів, Уряду та Офісу Президента зрештою приведе Україну до повноправного членства в ЄС і НАТО.

Сьогодні ж підтримка країн-партнерів визначає, наскільки ефективно Україна може протистояти гуманітарним та безпековим викликам в умовах війни росії проти нашої держави.

Під час виступу на засіданні Комітету з питань оборони Європейського парламенту член делегації та член Комітету з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук наголосив, що Україна вже перебуває не в умовах потенційної, а реальної гуманітарної кризи. За його словами, через постійні атаки росії на енергооб'єкти Київ — столиця європейської держави — фактично замерзає: лівобережна частина міста не має стабільного теплопостачання, понад пів мільйона мешканців залишаються без опалення, а значна кількість житлових будинків — без електроенергії протягом тривалого часу. Він застеріг, що за прогнозованих морозів та за відсутності водо- й електропостачання життя у місті стане серйозно ускладненим.

Роман Грищук підкреслив, що ключовими запитами України залишаються посилення протиповітряної оборони для захисту енергетичної інфраструктури, подальша підтримка генераторами та допомога аварійних ремонтних бригад з боку європейських муніципалітетів. Він також подякував партнерам за вже надану і майбутню підтримку України.

Голова Комітету Європейського Парламенту з питань безпеки і оборони (SEDE) Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн підтвердила непохитну підтримку України, зазначивши, що посилення власної оборони та збереження і продовження військової підтримки України є ключовими пріоритетами підкомітету.

«Йдеться не лише про війну в Україні: геополітичні лінії протистояння розширюються, а гібридна війна та технологічно просунуті методи виявляють нові загрози як у межах Європи, так і з огляду на зміну характеру ведення війни. Тому вкрай необхідно посилити європейську оборону, щоб гарантувати безпеку ЄС та його громадян. У цьому контексті наш Комітет готовий повною мірою виконувати свою роль, зокрема через законодавчі пропозиції», — наголосила Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн.

Верховна Рада України висловлює вдячність парламентам країн ЄС та НАТО за готовність посилювати скоординовану, довгострокову та практичну підтримку України як ключовий чинник безпеки всього євроатлантичного простору.