Руслан ГУРАК: Батьки підтримують вживання державної мови в усіх сферах життя

Тарас КРЕМІНЬ зауважив, що попит на українську мову незмінний, незважаючи на статистичні показники. Цьогоріч дослідженням охоплено більшу кількість респондентів з акцентом на міську місцевість. Адже відомо, що міська агломерація традиційно є епіцентром збільшення російськомовного компонента. Тому потрібно працювати в містах, щоб захистити право дітей на освітній процес державною мовою.

Після початку повномасштабної війни спостерігалося збільшення вживання української мови в освітньому процесі. Однак у поточному навчальному році — реакція дещо зворотна. Можливо, це пов’язано з тим, що зменшилася частка старшокласників (на 17%), батьків (на 11%) і вчителів (на 8%), які українську вважають рідною мовою.

Показовим є співвідношення між мовними ідентичністю та практикою. Частина учасників освітнього процесу, які вважають українську рідною, у побуті спілкуються як українською, так і російською та переважно російською мовами. Зокрема, така мовна модель на сході, де 59% учителів, 38% учнів/учениць та 34% батьків, які назвали рідною українську мову, вдома здебільшого спілкуються російською.

Практично половина опитаних учнів та учениць вказали, що послуговуються українською мовою в усіх сферах життя. На 5% більше старшокласників оцінюють свій рівень володіння мовою як вільний.

Спостережено тенденцію до зменшення використання здобувачами освіти української мови як під час уроків, так і в перервах між ними. Одначе 15% учнів та учениць, які у повсякденному житті використовують переважно російську, все ж російськомовному співрозмовнику відповідатимуть українською. Імовірно, так діти демонструють свою національну ідентичність.

Серед учнівства спостерігається зменшення на 8% кількості респондентів, які під час уроків та перерв спілкуються між собою лише українською мовою, 41% респондентів — під час перерв, а половина — під час уроків.

Третина старшокласників зазначила, що під час перерв розмовляють як українською мовою, так і російською та переважно російською (минулоріч цей показник становив 21%). П’ята частина учнівства під час навчальних занять підтримують розмову між собою як українською, так і російською та переважно російською мовами.

Значними є відмінності у використанні учнівством української мови під час навчальних занять і перерв за регіонами проживання респондентів: на Заході — 74% дітей, на Сході — 17%.

Якщо у школі діти активніше використовують державну мову, то за її межами (у колі друзів та вдома) цей відсоток знижується: менше 40% учнів/учениць спілкуються суто українською, п’ята частина — як українською, так і російською мовами однаковою мірою.

Чинниками, що стримують використання державної мови в усіх сферах публічного життя, діти назвали звичку спілкуватися недержавною мовою (33%) та мову спілкування у сім’ї (20%).

На 18% збільшилася частка вчителів, які зауважили, що діти спілкуються лише державною мовою (43% цьогоріч проти 25% минулого року). На 9% збільшилася частка вчителів, які оцінили знання дітей на рівні вільного володіння українською мовою. Відсоток учителів, які вважають, що їхні учні та учениці мають недостатній рівень володіння українською мовою, становить 18% (минулоріч — 26%).

Найбільш негативний вплив на рівень послуговування українською мовою, на думку вчителів, спричиняють мова спілкування вдома (47%) та звичка (30%).

Зменшення використання української мови учнями/ученицями спостерігається і під час онлайн-спілкування. Частка старшокласників, які спілкуються українською мовою в інтернеті, зменшилася на 6% відносно минулого навчального року. Найбільше російською онлайн спілкуються на сході — 43% опитаних учнів/учениць. Так само зменшилася кількість старшокласників, які послуговуються тільки українськомовним контентом в інтернеті — з 43% до 32%. Подібна ситуація і в середовищі вчителів (77% проти 80% минулоріч).

Відповіді учнів та учениць засвідчили, що 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулоріч — 82%), а 69% респондентів зазначили, що таке саме спілкування відбувається і під час перерви (74% у минулому навчальному році), 5% вказали, що вчителі на перервах спілкуються як українською, так і російською однаковою мірою.

За спостереженнями батьків, у 93% закладів загальної середньої освіти, де навчаються їхні діти, освітній процес відбувається суто українською мовою. Абсолютна більшість учителів під час освітнього процесу послуговуються лише державною мовою. 96% учителів проводять навчальні заняття українською мовою, 90% продовжують спілкуватися нею з учнями/ученицями і на перервах та з батьками. У спілкуванні з колегами 88% вчителів підтримують розмову лише українською мовою, а 9% — переважно українською.

Частка батьків, які зазначили, що вчителі надають навчальні матеріали та домашні завдання лише українською збільшилася на 3% (96% проти 93% минулоріч), проте у відповідях самих учителів спостерігається зниження на 4% (93% проти 89% минулоріч). 

Учителям під час освітнього процесу важливо спрямовувати роботу на підвищення мотивації учнів та учениць спілкуватися українською мовою, формувати вміння й навички комунікативного користування засобами мови у різних життєвих ситуаціях.

У межах освітнього процесу, зокрема на уроках української мови та літератури, історії, захисту України, а також під час позакласних заходів, надавати інформацію про значення державної мови для української державності та національної безпеки, про лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях та цілеспрямоване просування російської мови державою-агресором з метою послаблення єдності українського народу.

Органи управління освітою та керівники закладів освіти мають посилити контроль за дотриманням педагогічними працівниками вимог законодавства щодо застосування державної мови в освітньому середовищі, а також інформувати педагогічні колективи про чинні нормативні документи з питань мови освітнього процесу.

Довідково:

Збір даних тривав 25 квітня – 10 травня 2024 року шляхом онлайн-анкетування учасників освітнього процесу. В опитуванні взяли участь 7031 учень/учениця, 18 788 батьків/законних представників здобувачів освіти і 4000 вчителів.

Тарас КРЕМІНЬ зауважив, що попит на українську мову незмінний, незважаючи на статистичні показники. Цьогоріч дослідженням охоплено більшу кількість респондентів з акцентом на міську місцевість. Адже відомо, що міська агломерація традиційно є епіцентром збільшення російськомовного компонента. Тому потрібно працювати в містах, щоб захистити право дітей на освітній процес державною мовою.

Після початку повномасштабної війни спостерігалося збільшення вживання української мови в освітньому процесі. Однак у поточному навчальному році — реакція дещо зворотна. Можливо, це пов’язано з тим, що зменшилася частка старшокласників (на 17%), батьків (на 11%) і вчителів (на 8%), які українську вважають рідною мовою.

Показовим є співвідношення між мовними ідентичністю та практикою. Частина учасників освітнього процесу, які вважають українську рідною, у побуті спілкуються як українською, так і російською та переважно російською мовами. Зокрема, така мовна модель на сході, де 59% учителів, 38% учнів/учениць та 34% батьків, які назвали рідною українську мову, вдома здебільшого спілкуються російською.

Практично половина опитаних учнів та учениць вказали, що послуговуються українською мовою в усіх сферах життя. На 5% більше старшокласників оцінюють свій рівень володіння мовою як вільний.

Спостережено тенденцію до зменшення використання здобувачами освіти української мови як під час уроків, так і в перервах між ними. Одначе 15% учнів та учениць, які у повсякденному житті використовують переважно російську, все ж російськомовному співрозмовнику відповідатимуть українською. Імовірно, так діти демонструють свою національну ідентичність.

Серед учнівства спостерігається зменшення на 8% кількості респондентів, які під час уроків та перерв спілкуються між собою лише українською мовою, 41% респондентів — під час перерв, а половина — під час уроків.

Третина старшокласників зазначила, що під час перерв розмовляють як українською мовою, так і російською та переважно російською (минулоріч цей показник становив 21%). П’ята частина учнівства під час навчальних занять підтримують розмову між собою як українською, так і російською та переважно російською мовами.

Значними є відмінності у використанні учнівством української мови під час навчальних занять і перерв за регіонами проживання респондентів: на Заході — 74% дітей, на Сході — 17%.

Якщо у школі діти активніше використовують державну мову, то за її межами (у колі друзів та вдома) цей відсоток знижується: менше 40% учнів/учениць спілкуються суто українською, п’ята частина — як українською, так і російською мовами однаковою мірою.

Чинниками, що стримують використання державної мови в усіх сферах публічного життя, діти назвали звичку спілкуватися недержавною мовою (33%) та мову спілкування у сім’ї (20%).

На 18% збільшилася частка вчителів, які зауважили, що діти спілкуються лише державною мовою (43% цьогоріч проти 25% минулого року). На 9% збільшилася частка вчителів, які оцінили знання дітей на рівні вільного володіння українською мовою. Відсоток учителів, які вважають, що їхні учні та учениці мають недостатній рівень володіння українською мовою, становить 18% (минулоріч — 26%).

Найбільш негативний вплив на рівень послуговування українською мовою, на думку вчителів, спричиняють мова спілкування вдома (47%) та звичка (30%).

Зменшення використання української мови учнями/ученицями спостерігається і під час онлайн-спілкування. Частка старшокласників, які спілкуються українською мовою в інтернеті, зменшилася на 6% відносно минулого навчального року. Найбільше російською онлайн спілкуються на сході — 43% опитаних учнів/учениць. Так само зменшилася кількість старшокласників, які послуговуються тільки українськомовним контентом в інтернеті — з 43% до 32%. Подібна ситуація і в середовищі вчителів (77% проти 80% минулоріч).

Відповіді учнів та учениць засвідчили, що 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулоріч — 82%), а 69% респондентів зазначили, що таке саме спілкування відбувається і під час перерви (74% у минулому навчальному році), 5% вказали, що вчителі на перервах спілкуються як українською, так і російською однаковою мірою.

За спостереженнями батьків, у 93% закладів загальної середньої освіти, де навчаються їхні діти, освітній процес відбувається суто українською мовою. Абсолютна більшість учителів під час освітнього процесу послуговуються лише державною мовою. 96% учителів проводять навчальні заняття українською мовою, 90% продовжують спілкуватися нею з учнями/ученицями і на перервах та з батьками. У спілкуванні з колегами 88% вчителів підтримують розмову лише українською мовою, а 9% — переважно українською.

Частка батьків, які зазначили, що вчителі надають навчальні матеріали та домашні завдання лише українською збільшилася на 3% (96% проти 93% минулоріч), проте у відповідях самих учителів спостерігається зниження на 4% (93% проти 89% минулоріч). 

Учителям під час освітнього процесу важливо спрямовувати роботу на підвищення мотивації учнів та учениць спілкуватися українською мовою, формувати вміння й навички комунікативного користування засобами мови у різних життєвих ситуаціях.

У межах освітнього процесу, зокрема на уроках української мови та літератури, історії, захисту України, а також під час позакласних заходів, надавати інформацію про значення державної мови для української державності та національної безпеки, про лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях та цілеспрямоване просування російської мови державою-агресором з метою послаблення єдності українського народу.

Органи управління освітою та керівники закладів освіти мають посилити контроль за дотриманням педагогічними працівниками вимог законодавства щодо застосування державної мови в освітньому середовищі, а також інформувати педагогічні колективи про чинні нормативні документи з питань мови освітнього процесу.

Довідково:

Збір даних тривав 25 квітня – 10 травня 2024 року шляхом онлайн-анкетування учасників освітнього процесу. В опитуванні взяли участь 7031 учень/учениця, 18 788 батьків/законних представників здобувачів освіти і 4000 вчителів.