Шлюб з іноземцем: що потрібно знати
Кохання не має кордонів, але реєстрація шлюбу із громадянином іншої держави – це не лише романтика, а й чітко визначена юридична процедура.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (стаття 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).
Водночас реєстрація шлюбу з іноземцями має певні особливості.
Поняття шлюбу
Шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану (далі – орган ДРАЦС). Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя. Він не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу (статті 21, 25, 27, 36 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс)).
Куди звернутися із заявою про реєстрацію шлюбу та які документи подати
Заяву про реєстрацію шлюбу жінка та чоловік подають особисто до будь-якого органу ДРАЦС за їхнім вибором (стаття 28 Кодексу).
Під час особистого подання заяви жінка та чоловік пред’являють паспорт або паспортний документ (паспортний документ іноземця, документ, що посвідчує особу без громадянства) (пункт 3 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, (далі – Правила)). Якщо іноземець має громадянство декількох країн, також пред’являються відповідні паспортні документи.
У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства, такими жінкою та/або чоловіком пред’являються документи, що підтверджують законність перебування на території України.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу, надсилає запит до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем подання такої заяви з метою перевірки законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України станом на день державної реєстрації шлюбу (пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Правил).
Якщо жінка та/або чоловік перебували у шлюбі, відомості про документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть іншого з подружжя в попередньому шлюбі тощо), зазначаються в заяві про державну реєстрацію шлюбу.
Якщо таким документом є документ про підтвердження припинення попереднього шлюбу, що передбачений законодавством іноземної держави та виданий її компетентним органом, такий документ пред’являється відповідним заявником (пункт 9 глави 2 розділу ІІІ Правил).
Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Пунктом 7 глави 1 розділу ІІ Правил передбачено, що документи, складені іноземною мовою, подаються/пред’являються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку, які залишаються у справах органу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву.
Крім того, зазначаємо, що органи ДРАЦС повідомляють компетентні органи іноземних держав, з якими Україною укладено договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян таких держав, якщо правилами договорів передбачено надання зазначених відомостей (пункт 8 розділу І Правил).
Чи можна подати заяву через представника чи надіслати поштою
Якщо жінка та/або чоловік не можуть через поважну причину особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу, така заява, справжність підпису (підписів) на якій засвідчено нотаріально, може бути подана:- їхніми представниками, що діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності;- надіслана засобами поштового зв’язку (пункт 1 глави 2 розділу ІІІ Правил).
У разі якщо жінка та/або чоловік є іноземцем чи особою без громадянства і заява про державну реєстрацію шлюбу подається представником або надсилається засобами поштового зв’язку, до заяви додаються копії паспортних документів та документів, що підтверджують законність перебування на території України, засвідчені нотаріально, та їх переклади на українську мову, засвідчені в установленому порядку (пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Правил).
Ознайомлення наречених з їхніми правами та обов’язками
Посадова особа органу ДРАЦС під час особистого подання заяви про державну реєстрацію шлюбу жінкою та чоловіком зобов’язана їх ознайомити:- з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу;- їхніми правами та обов’язками як майбутніх подружжя і батьків;- обов’язком повідомити один одному про стан свого здоров’я;- попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу (пункт 12 глави 2 розділу ІІІ Правил).
Державна реєстрація шлюбу
Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з пред’явленням для посвідчення їх особи і віку паспортів громадянина України або паспортних документів іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства (стаття 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Наслідки утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей
Положеннями статті 2121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану, що тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до статті 39 Кодексу шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, є недійсним. За заявою особи орган державної реєстрації припиняє (визнає недійсною) дію актового запису про шлюб. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до припинення (визнання недійсною) дії актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.
Також може бути підставою для визнання шлюбу недійсним приховування відомостей про стан здоров’я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, (стаття 30 Кодексу).
Варто зазначити, що згідно з Кодексом ще однією із підстав для визнання шлюбу недійсним є його фіктивність. (Докладніше про фіктивний шлюб у нашому матеріалі).
Правові наслідки недійсності шлюбу
Недійсний шлюб (стаття 39 Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності.
Розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.
Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більш як за останні три роки.
Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена.
Особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.
Правові наслідки, встановлені частинами другою – п’ятою цієї статті, застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану (cтаття 45 Кодексу).
Особливі правові наслідки недійсності шлюбу
Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право:- на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;- на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним шлюбом;- на аліменти відповідно до статей 75, 84, 86 і 88 Кодексу;- на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу (стаття 46 Кодексу).
Права та обов’язки батьків і дитини, яка народилася у недійсному шлюбі
Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов’язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі (стаття 47 Кодексу).
Підпишись на наш Телеграм