"Способи легального складання військового заповіту і довіреності без участі нотаріуса"

У сучасний час, коли кожна мить може мати життєву важливість, військовослужбовці та їхні сім'ї не завжди можуть легко звернутися до нотаріуса. У таких обставинах закон дозволяє посвідчувати заповіти та довіреності в спеціальному порядку – без участі нотаріуса, проте з обов'язковим дотриманням усіх вимог. Хто може здійснювати посвідчення заповітів чи довіреностей? Згідно зі статтями 245 та 1252 Цивільного кодексу України, у зонах розташування військових частин, де відсутній нотаріус або уповноважений орган, який проводить нотаріальні дії, заповіти та довіреності працівників, членів їхніх сімей та членів сімей військовослужбовців можуть бути посвідчені керівниками (начальниками) цих частин, з'єднань, установ або закладів. Такі документи мають таку ж юридичну силу, як і нотаріально посвідчені. При здійсненні посвідчення необхідно дотримуватися декількох важливих умов: - Забезпечення конфіденційності. Місце проведення посвідчення повинно гарантувати збереження нотаріальної таємниці (згідно з Законом «Про нотаріат»). - Ідентифікація особи. Перед посвідченням посадова особа повинна впевнитися в особі, яка звертається за посвідченням, перевірити її цивільну дієздатність та відповідність її намірам. - Зміст документа. Він повинен бути зрозумілим, чітким, з обов'язковим вказанням дати прописом. - Уникальність інтересів. Посадові особи не можуть посвідчувати документи для себе, своїх родичів або від їхнього імені. Посвідчення заповіту – ключовий момент. При посвідченні довіреності важливо враховувати наступне: - Довіреність повинна містити: місце та дату складення, повні дані обох сторін (включаючи всю інформацію про адвоката, якщо це пов'язано з довіреністю на нього), термін дії, на який вона видається. Якщо термін не визначений, довіреність діє до її скасування. Проте довіреність без зазначення дати посвідчення є недійсною. - Підпис довірителя обов'язковий в присутності особи, яка посвідчує довіреність. У випадку фізичних обмежень або хвороби, підпис може бути зроблений іншою особою; в такому разі важливо вказати дані про цю особу та причини, з яких довіритель не може підписати документ самостійно, у посвідчувальному тексті. Один примірник документа залишається у довірителя або передається його представнику; другий примірник надсилається для реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей. Умови реєстрації заповітів/довіреностей, що рівнозначні нотаріально посвідченим в умовах війни, регулюються за Постановою № 164. Зазначений документ встановлює спеціальний порядок реєстрації деяких документів, які посвідчені військовим командуванням та керівництвом правоохоронних органів. Це стосується довіреностей (за винятком тих, що пов'язані з нерухомістю, цінними паперами та корпоративними правами) та заповітів військовослужбовців та працівників силових структур, які беруть участь у захисті країни. Після посвідчення командиром (начальником) або уповноваженою особою ці документи надсилаються до відповідних державних органів для обов'язкової реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі. Дотримання нотаріальної таємниці та збереження конфіденційності інформації, що стала відома посадовим та службовим особам при посвідченні заповітів та довіреностей, є обов'язковим. Інформація актуальна станом на 29.04.2024 року.