Стаття 40 Кримінального кодексу України: коли людина діє під примусом
Участь людини у протиправних діях не завжди є її свідомим вибором. Особливо в умовах воєнного стану, коли будь-хто може опинитися в ситуації, коли його змушують діяти не з власної волі.
Агресор нерідко вдається до фізичного насильства та психологічного тиску, намагаючись залучити цивільних осіб до злочинної діяльності. Погрози життю, тілесні ушкодження, незаконне позбавлення волі та інші форми тиску використовуються як засіб примусу до співпраці з окупаційною владою.
Саме для таких випадків у Кримінальному кодексі України передбачена стаття 40. Вона захищає осіб, які завдали шкоди охоронюваним законом інтересам під впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Ця норма є важливим правовим механізмом захисту тих, хто став жертвою насильства й був використаний як знаряддя злочину.
Водночас застосування статті 40 не звільняє від відповідальності осіб, які вдавалися до примусу. Той, хто застосовував насильство або погрози, несе кримінальну відповідальність незалежно від правової оцінки дій примушеної особи.
Підпишись на Телеграм