У Комітеті з питань економічного розвитку провели діалог щодо реформування ринку деревини
На Івано-Франківщині у рамках роботи над системним законопроєктом про ринок деревини Комітет з питань економічного розвитку провів низку нарад за участі бізнесу, асоціацій та місцевої влади з метою урахування пропозицій та інтересів усіх стейкхолдерів.
Голова робочої групи з реформування ринку деревини, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Комітету з питань економічного розвитку Богдан Кицак детально ознайомився із діяльністю підприємств «ФЕНІКС ІНВЕСТ ДП» (Ворохта), «Ультра Форс» (Верховинський район), «НАЗ-ІР» (Верховинський район).
«Ці підприємства провадять свою роботу в умовах дефіциту та викривленого ціноутворення на сировину, яка по суті знаходиться під боком, - розповідає Богдан Кицак.
Обговорили широкий спектр питань: проблеми лісозаготівлі через занадто жорсткі екологічні стандарти, непрозоре формування стартової ціни на деревину на аукціонах, спекуляції учасниками торгів ціною під час самих торгів, відсутність відповідальності за незабирання сировини внаслідок виграних торгів, нестача сировини для потреб місцевих переробників, труднощі з фізичною доставкою сировини з гір до кінцевого споживача, відсутність достатньої кількості лісових доріг, відсутність техніки для заготівлі в гірських умовах, переваги та недоліки механізму оферти та багато інших викликів, які стоять перед учасниками ринку.
Карпатський регіон, а саме гірські території, надзвичайно специфічні. По суті, тут можна вести два види економічної активності: або туристичну, або деревообробну. Це значно обмежує можливості для розвитку регіону.
Саме тому, потрібно створити необхідні умови, щоб місцеві підприємці мали доступ до деревини, яку вони щодня бачать перед очима, але не можуть отримати для подальшої переробки, створення високої доданої вартості, експорту та генерування виручки до української економіки.
Одним із практичних наслідків робочої наради є створення механізму, де малі деревообробники гірських територій матимуть першочерговий доступ до сировини. Як це може виглядати?
Формула наступна:
1. Дивимось на загальний рівень заготівлі деревини по області.
2. Вираховуємо кількість субʼєктів господарювання в деревообробці, які реально мають виробничі потужності та фіксуємо суму ПДФО сплачену в регіоні. Таким чином, ми розуміємо, що саме тут працює підприємство і сплачує податки.
3. Вираховуємо скільки переробляють деревини місцеві підприємства.
4. Порівнюємо рівень споживання із рівнем заготівлі. Для прикладу, після аналізу ми розуміємо, що місцеві підприємства можуть фізично купити і переробити 30-40-50% від рівня загальної заготівлі по області.
5. Фіксуємо цей показник у законі у вигляді своєрідного діапазону. Для прикладу, не менше 50% заготівлі іде на аукціони для малих переробників гірських територій Карпатського регіону.
6. Ставимо верхню планку, щоб Регулятор у випадку росту активності і створення нових підприємств у регіоні міг підняти рівень заготівлі під малі аукціони відповідно до зростаючого попиту.
7. Визначаємо чітку методику формування стартової ціни на сировину, щоб мати логічне економічне обґрунтування.
8. Виходимо на кінцеву державницьку позицію. Деревина реалізується через конкурентні торги на аукціоні. Місцеві підприємства на 100% впевнені, що зможуть купити сировину тут в себе і заповнити виробничі потужності. Місцеві громади зацікавлені у стимулюванні розвитку деревообробки та отриманні податків з неї. WIN-WIN ситуація для всіх учасників ринку.
Готуємо вже наступні зустрічі із бізнесом Чернівецького регіону та стараємось до того часу прописати норми в законопроекті таким чином, щоб максимально задовольнити інтереси підприємців, які по суті сьогодні економічно тримають Державу на ногах.»
